Морські їжаки, зокрема фіолетовий вид Paracentrotus lividus, який часто вважають лише середземноморським делікатесом, довго залишалися на периферії досліджень інтелекту. На перший погляд, ця істота виглядає як неживий пучок голок, що ледь рухається. Проте нещодавній глибокий аналіз виявив дивовижно складну структуру, яку вчені охрестили «мозком усього тіла», і це відкриття ставить під сумнів фундаментальні уявлення про еволюцію нервової системи. Традиційно голкошкірих, до яких належать морські зірки, морські огірки та їжаки, вважали «простими» організмами. Їм бракує рис, які ми зазвичай асоціюємо зі складним інтелектом, насамперед — централізованого мозку. Вважалося, що вони володіють лише рудиментарною променевою нервовою системою, по суті, взаємопов’язаною нервовою мережею без єдиного центру обробки інформації, пише T4.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, повністю руйнує цей застарілий погляд. Вчені використали високоточний аналіз окремих клітин та експресії генів, щоб детально картографувати кожну клітину молодого пурпурового морського їжака одразу після його метаморфози з ембріональної стадії. Результати виявили несподівано різноманітний масив нейронних клітинних типів. Сотні проаналізованих нейронів експресували не лише гени, специфічні для «голови» голкошкірих, але й гени, які зазвичай спостерігаються в центральній нервовій системі хребетних тварин. Замість базової децентралізованої мережі, дослідники виявили інтегровану, схожу на мозок, систему, що простягається по всьому тілу тварини.
Ґрунтуючись на цих даних, вчені стверджують, що морських їжаків взагалі не слід вважати «безмозкими». Натомість вони пропонують концепцію «повного мозку» (whole-body brain), де нейронне обладнання та органи чуття не локалізовані в одному місці, а розсіяні по всьому організму. Як зазначив доктор Джек Ульріх-Лютер з Музею природознавства в Берліні, це відкриття доводить, що тварини без звичайної центральної нервової системи здатні розвинути організацію, подібну до мозку, що докорінно змінює наше уявлення про еволюцію складної нервової системи.
Людство має тенденцію розпізнавати інтелект лише у тих істот, чия біологія схожа на нашу. Ми легко визнаємо розум у шимпанзе чи дельфінів, але наша впевненість хитається, коли ми стикаємося з менш знайомими формами, як-от ворони, що вирішують складні задачі. Восьминіг є яскравим прикладом: його мозок у формі пончика оточує стравохід, а складна мережа «міні-мізків» у щупальцях колись дозволяла вважати його простим безхребетним. Тепер ми знаємо, що восьминоги — надзвичайно розумні та чутливі істоти. Можливо, настав час так само переглянути наше ставлення до морського їжака — це не просто нехаризматична морська істота, а радше дивний, інопланетний розум, який нам ще належить осягнути.
Читайте також: Вчені назвали континент, на якому живе найбільше тварин
Підписуйся на наш Telegram-канал