Вчені з Лестерського університету у Великій Британії зробили інтригуюче відкриття, досліджуючи життєвий цикл крихітних паразитичних ос виду Nasonia vitripennis. Вони виявили, що личинки цих комах, які розвиваються в несприятливих умовах, демонструють здатність до уповільнення біологічного старіння у дорослому віці, пише T4.
Оси N. vitripennis є ідеальним модельним організмом для досліджень у галузі генетики та епігенетики. Вони мають короткий життєвий цикл (близько місяця), невеликі розміри (2-3 мм) та їх легко розводити в лабораторії. Особливу цінність для науки вони становлять завдяки наявності механізму метилювання ДНК, який регулює експресію генів і дозволяє вивчати вплив навколишнього середовища на геном, на відміну від, наприклад, плодових мушок, у яких цей механізм розвинений слабко або відсутній.
Щоб перевірити, як зміни в навколишньому середовищі впливають на біологічний вік ос, дослідницька група під керівництвом Еймона Меллона помістила частину личинок у несприятливі умови — знижена температура та короткий світловий день. Це спровокувало у комах природну затримку розвитку, відому як діапауза.
Результати, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, показали, що ця “сплячка” на стадії личинки значно сповільнила епігенетичне старіння у дорослих особин. Спочатку, відразу після тримісячної діапаузи, комахи були генетично старшими за своїх однолітків приблизно на 2,8 дні. Однак вже через 18 днів ця різниця зникла, а через 30 днів “сплячі” особини виявилися молодшими за родичів на 2,7 дні.
Якщо перевести ці дані на метаболічні показники, то швидкість старіння у комах, що пройшли діапаузу, сповільнилася на 29%, ризик смерті знизився на 65%, а середня тривалість життя зросла на 36%. Крім того, діапауза активувала спеціальну молекулярну захисну програму, спрямовану на уповільнення старіння. Оскільки біологічний годинник цих ос задіює ті ж метаболічні шляхи, що беруть участь у старінні у ссавців, вчені припускають, що цей “антивіковий ефект” може бути перевірений і на інших організмах у майбутньому.
На думку генетиків, таке уповільнення старіння могло розвинутися як адаптація до суворих умов: організм на ранніх етапах розвитку ніби “передбачає” майбутні труднощі і запускає захисні механізми. Подальші дослідження, можливо з використанням методики CRISPR-Cas, дозволять з’ясувати, чи можна штучно сповільнити старіння у ссавців, включаючи людину.
Не пропустіть: Акулу, яку весь час вважали зниклою, помітили біля узбережжя Великої Британії (ВІДЕО)
Підписуйся на наш Telegram-канал