Розгадка геологічної таємниці, що триває мільйони років, нарешті наближається до свого завершення завдяки новітнім науковим дослідженням. Східно-Африканська рифтова система, грандіозне геологічне утворення, що розтяглося на тисячі кілометрів і невпинно розколює Африканський континент на дві частини, завжди викликала жвавий інтерес серед науковців. Довгий час панувала гіпотеза, що рушійною силою цього тектонічного розлому є підйом мантійного матеріалу з околиць так званої Африканської великої низькошвидкісної провінції, загадкової зони, розташованої глибоко під Південною Атлантикою. Проте існували й альтернативні теорії, які припускали наявність кількох менших та більш поверхнево розташованих мантійних шлейфів, розповідає T4.
Щоб розвіяти ці сумніви та встановити істинного “винуватця” африканського розколу, професор Фін Стюарт з Університету Глазго разом зі своїми колегами провели ретельний аналіз ізотопного складу благородних газів, що містяться в магматичних породах регіону. Благородні гази є своєрідними геологічними свідками, оскільки їхні ізотопні співвідношення можуть нести інформацію про процеси, що відбуваються на значних глибинах Землі. У верхній мантії ці гази мають мільярди років для виходу на поверхню, що призводить до втрати легших ізотопів швидше, ніж важчих. Натомість, у глибших шарах мантії їхній ізотопний склад, як вважається, зберігає первинні характеристики, що існували ще під час формування планети. Однак складність полягає в надзвичайно низькій концентрації цих газів, що робить їхні вимірювання вразливими до атмосферного забруднення.
Для отримання достовірних результатів геологам зазвичай необхідно бурити глибокі свердловини, де ризик атмосферного впливу мінімальний. Проте вартість такого наукового буріння часто є непомірною. У цьому контексті цінним ресурсом стають комерційні бурові роботи, що надають науковцям унікальну можливість отримати доступ до глибинних зразків.
Слід зазначити, що інтенсивне тепло, яке генерується Східно-Африканською рифтовою системою, вже сьогодні використовується для виробництва електроенергії. Кенія, зокрема, отримує майже половину своєї електроенергії з геотермальних джерел і прагне до подальшого розвитку цього напрямку, включаючи експорт енергії.
Зразки газів для дослідження були зібрані з геотермального родовища Мененгай, а також з кількох сусідніх джерел, де ймовірність атмосферного забруднення була вищою. Ці зразки були порівняні з газами, отриманими з північної частини рифтової системи, що пролягає вздовж Червоного моря, та з південних її ділянок у Малаві.
Результати аналізу виявили надзвичайно схожі ізотопні співвідношення благородних газів у всіх досліджених точках. Це або неймовірний збіг обставин, або вагомий доказ того, що всі ці гази походять з одного спільного джерела. Останнє припущення підтверджує гіпотезу про те, що мантійний матеріал, який є рушійною силою рифтогенезу, є єдиною, пов’язаною структурою, а не кількома окремими шлейфами.
Більше того, виявлені ізотопні співвідношення також виявилися близькими до тих, що були зафіксовані у вулканічних породах Гавайських островів, які є класичним прикладом дії глибокого мантійного шлейфу. На противагу цьому, вулканічні гази з Південної Африки продемонстрували відмінний ізотопний склад, зокрема нижчий вміст неону-21 відносно неону-22, що вказує на інше джерело, можливо, розташоване вище в мантії, де гази мали більше можливостей для дегазації протягом геологічної історії.
Професор Стюарт у своїй заяві підкреслив: “Наше дослідження показує, що під Східною Африкою знаходиться гігантська гаряча кам’яна пляма, що бере свій початок на межі ядра та мантії. Саме ця структура розсовує тектонічні плити та підтримує африканський континент, зумовлюючи його значно вищу, ніж зазвичай, висоту”.
У науковій публікації, що описує результати дослідження, автори роблять висновок про наявність переконливих геохімічних доказів на підтримку існування Африканського Суперплюма та, схоже, виключають можливість існування кількох незалежних мантійних плюмів, що походять з різних глибинних зон.
Опубліковане у відкритому доступі в журналі Geophysical Research Letters дослідження є важливим кроком у розумінні складних геологічних процесів, що формують нашу планету, та розкриває істинного “винуватця” грандіозного розколу Африканського континенту.
Раніше ми повідомляли, що під льодами Гренландії виявили секретну військову базу часів Холодної війни.
Підписуйся на наш Telegram-канал