Проблема відсутності контакту з позаземним розумом, яка часто обговорюється в межах парадоксу Фермі, може мати цілком природне та фізичне пояснення. Міжзоряний зв’язок є надзвичайно складним завданням, а турбулентна плазма, яку випромінюють зірки, створює додаткові серйозні перешкоди на шляху радіохвиль. Нове дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal, демонструє, що під час пошуку сигналів від інопланетних цивілізацій людство тривалий час не враховувало критичні спотворення, спричинені самими зірками, пише T4.
Анатомія космічного радіосигналу
Програма пошуку позаземного розуму (SETI) традиційно шукає специфічні радіосигнали, відрізняючи їх від звичайного космічного фону за шириною спектра. Природні джерела, такі як зорі, пульсари та інші космічні об’єкти, зазвичай випромінюють радіохвилі у дуже широкому діапазоні довжин хвиль. Натомість очікується, що штучні технологічні цивілізації використовуватимуть вузькосмугові сигнали, оскільки генерування широких сигналів вимагає колосальних та вкрай неефективних витрат енергії. Відповідно, SETI оптимізує свої алгоритми саме для надзвичайно вузьких сигналів, фокусуючись на тих частотах, які гіпотетичні іншопланетяни могли б обрати для зв’язку. Проте, не знаючи чужої психології, ми не можемо бути впевнені у їхніх пріоритетах щодо вибору частот.
Читайте також: Стародавні черепи, схожі на “інопланетні”, були знайдені на всіх континентах, окрім одного
Плазмовий бар’єр та відкриття вчених SETI
Дослідники Вішал Гаджар та Грейс К. Браун з інституту SETI з’ясували, що радіосигнали зазнають суттєвих змін під час проходження через турбулентну плазму. Зоряний вітер та постійні коливання плазми призводять до того, що вузький штучний сигнал розширюється, а його енергія розпорошується у значно ширшому спектрі. Цей ефект локального «розмивання» може призвести до того, що інтенсивність послання впаде нижче порогів нашого виявлення. Сигнал може фізично досягати Землі, але наші радіотелескопи його просто не помітять через змінену структуру.
«Пошук SETI часто оптимізований для надзвичайно вузьких сигналів. Якщо сигнал розширюється через середовище власної зірки, він може опуститися нижче наших порогів виявлення, навіть якщо він там є, що потенційно допомагає пояснити деякі з радіомовчань, які ми спостерігаємо в пошуку техносигнатур», — зазначає доктор Вішал Гаджар.
Проблема червоних карликів
Найбільшою перешкодою це явище стає для систем червоних карликів (М-типу), які складають абсолютну більшість усіх зірок у нашій галактиці. Оскільки такі зорі досить тьмяні, потенційно придатні для життя планети повинні знаходитися дуже близько до них, щоб мати воду в рідкому стані. Така близька орбіта означає, що планета неминуче перебуває в зоні надзвичайно сильної плазмової турбулентності. Дослідники підрахували, що для переважної більшості зоряних систем сигнал буде критично розмитий, а у випадках масштабних викидів корональної маси він спотвориться до невпізнаваності. Через таку шалену активність зірок будь-які можливі послання можуть бути повністю знищені, змушуючи гіпотетичних інопланетян будувати ретранслятори на віддалених межах своїх систем, щоб їх взагалі почули.
Новий підхід до пошуку життя
Результати цього дослідження пропонують елегантне та науково обґрунтоване пояснення багаторічного «радіомовчання», яке так турбує спільноту SETI. Замість того, щоб шукати ідеальні вузькосмугові сигнали, які могли б бути відправлені, вченим необхідно розробляти нові пошукові критерії. Як підкреслюють автори роботи, майбутні пошукові запити мають бути адаптовані до тих спотворених сигналів, які фактично здатні досягти Землі, враховуючи всі можливі впливи зоряної активності на їхньому довгому шляху.
Читайте також: Подорож в один кінець: вчені показали космічний корабель, на якому може врятуватися людство
Підписуйся на наш Telegram-канал