Протягом майже двох століть палеонтологічна спільнота намагалася розгадати таємницю прототакситів — велетенських стовбуроподібних структур, що домінували на суходолі в девонський період. Ці загадкові об’єкти, які могли сягати восьми метрів заввишки та одного метра в діаметрі, здавалися цілком інопланетними на тлі тодішньої низькорослої флори. Довгий час панувала теорія, що ми маємо справу з гігантськими грибами, які створювали сюрреалістичні ландшафти задовго до появи перших високих лісів. Проте найновіші дослідження, проведені групою вчених з Единбурзького університету, вказують на те, що прототаксити не належать до жодного з відомих сьогодні царств живої природи, представляючи собою абсолютно унікальну еволюційну гілку, яка була повністю стерта з лиця Землі безжальними планетарними змінами, пише T4.
прототакситів. (Лаура Купер/BlueSky).
Ключем до розгадки став аналіз не самих гігантів, а їхнього меншого родича — виду Prototaxites taiti, чиї зразки збереглися в унікальному геологічному шарі, відомому як райнійський кремінь у північній Шотландії. Ця стародавня екосистема віком 407 мільйонів років забезпечила неймовірну якість збереження органічних молекул, що дозволило застосувати методи машинного навчання для вивчення хімічного складу клітинних стінок. Дослідження показало, що в структурі цих організмів повністю відсутні структурні полімери, притаманні всім сучасним грибам, такі як хітин, хітозан або бета-глюкан. Оскільки ці речовини були успішно виявлені в інших грибкових скам’янілостях того ж пласта, вчені зробили висновок, що їхня відсутність у прототакситів не є наслідком руйнування часом, а свідчить про принципово інший біохімічний шлях побудови організму.
P. taiti . (Loron et al., Science, 2026).
Крім того, відсутність перилену — специфічного біомаркера грибів — у всіх досліджуваних зразках остаточно виключила версію про грибкову природу цих істот. Хоча прототаксити за своїми розмірами та формою дещо нагадували рослини, вони не демонструють характерних анатомічних ознак флори чи водоростей. Це підводить дослідників до висновку, що ми маємо справу з “життям, але не таким, яким ми його знаємо”. Вони були найбільшими живими істотами на суходолі у свій час, справжніми архітекторами екосистем, чий родовід виявився глухим кутом еволюції.
Вимирання прототакситів збіглося з періодом, коли наземні рослини почали стрімко збільшуватися в розмірах, зрештою перевершивши цих загадкових гігантів. Можливо, вони просто не витримали конкуренції з боку нових форм життя, або ж радикальні зміни клімату знищили умови, необхідні для їхнього існування. Сьогодні ці рештки, що увійшли до Національної колекції, залишаються єдиним нагадуванням про втрачене царство, яке існувало за власними хімічними та біологічними правилами, не залишивши по собі жодних прямих нащадків у сучасному біорізноманітті.
Не пропустіть: Вчений заявив, що знайшов місце, де живе Бог
Підписуйся на наш Telegram-канал