Американські астрономи з Інституту Флетайрон у Нью-Йорку зробили прорив у розумінні походження важких елементів у Всесвіті. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі The Astrophysical Journal Letters (TAJL), рідкісні спалахи магнетарів — надзвичайно намагнічених нейтронних зірок — можуть бути ключовими джерелами золота, платини та інших важких елементів, пише T4.
Ще в грудні 2004 року космічні телескопи зафіксували неймовірно потужний спалах магнетара, який за кілька секунд вивільнив більше енергії, ніж Сонце виробляє за мільйон років. Однак слабкий сигнал, який досяг піку через 10 хвилин після спалаху, довгий час залишався загадкою для вчених.
Тепер дослідники довели, що цей сигнал супроводжував народження важких елементів у процесі розпаду радіоактивних ядер. Розрахунки показали: під час тієї події утворилася маса важких елементів, еквівалентна третині маси Землі, включно із золотом і платиною.
Це відкриття дає відповідь на давню загадку: чому в молодих галактиках виявляється більше важких елементів, ніж можна було б пояснити лише зіткненнями нейтронних зірок. Виявляється, магнетари також роблять вагомий внесок у “золоте багатство” Всесвіту.
Важкі елементи, такі як золото, уран і платина, утворюються внаслідок так званого r-процесу — ланцюга ядерних реакцій, які вимагають екстремальних температур і щільностей. Раніше цей процес пов’язували виключно зі злиттями нейтронних зірок. Тепер магнетари також офіційно визнані одним із джерел цих надзвичайно рідкісних елементів.
Науковці сподіваються, що нове покоління телескопів, зокрема NASA Compton Spectrometer and Imager, дозволить спостерігати подібні спалахи в майбутньому. Особливу увагу вони планують приділяти пошуку ультрафіолетового випромінювання у перші 10–15 хвилин після вибуху — адже саме воно є вирішальним доказом активного r-процесу.
