П’ятниця, 20 Грудня

Міжнародна група вчених із Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка та Колеж де Франс визначила справжній вік Місяця. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, розкрило, що супутник Землі зазнав інтенсивної вулканічної активності, яка багаторазово розплавляла та перемішувала його кору.

Ці процеси значно ускладнювали точне датування віку Місяця, але тепер вчені дійшли висновку, що він сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому. Водночас кора супутника виглядає на 80-160 мільйонів років молодшою через вплив вулканізму.

Причини вулканічної активності

На думку дослідників, інтенсивний вулканізм на Місяці був викликаний приливними силами, що виникли через близьке розташування супутника до Землі. Під їхнім впливом надра Місяця розігрівалися, підтримуючи вулканічну активність, схожу на ту, яку спостерігають на супутнику Юпітера Іо.

Цей процес призводив до багаторазового плавлення кори, зміни її складу та заповнення ударних басейнів лавою. Це, зокрема, пояснює невелику кількість кратерів на Місяці — ранні кратери були стерті лавовими потоками.

Методика дослідження

У рамках дослідження команда вчених використала кілька методів для аналізу історії Місяця:

  1. Радіоізотопний аналіз: вивчення ізотопів у лунних породах дозволило реконструювати хронологію подій.
  2. Моделювання теплового потоку: дослідники змоделювали, як тепловий потік із надр впливав на мантію та кору супутника.
  3. Аналіз цирконів: вивчення кристалів цирконію, які збереглися у незмінному стані, дало змогу оцінити початковий стан кори Місяця.

Виявилося, що тепловий потік неодноразово розплавляв кору та мантію, але в деяких ділянках циркони залишалися холодними, що дозволило їм зберегти інформацію про давнє минуле.

Вік Місяця та його історія

Згідно з висновками вчених:

  • Місяць утворився між 4,43 і 4,51 мільярда років тому.
  • Кора супутника сформувалася близько 4,35 мільярда років тому.

Ці дані пояснюють, чому вік місячних порід часто виглядає молодшим за вік самого Місяця. Радіоактивні ізотопи фіксують час останнього нагрівання порід, а не момент їхнього утворення.

Нові результати розв’язали багаторічні суперечності щодо віку Місяця і створили більш повну картину його формування. Вулканічна активність не лише змінила структуру кори, але й стерла сліди ранніх ударних подій, формуючи сучасний вигляд супутника Землі.

Читайте також: Найбільша тварина, яка коли-небудь існувала на Землі, і досі плаває в океані

Exit mobile version