Припущення, що складна поведінка вимагає наявності централізованого мозку, все частіше ставиться під сумнів завдяки дослідженням організмів, які еволюціонували зовсім іншим шляхом. Такі істоти, як медузи, актинії та гідри, належать до типу кнідарій і процвітають понад 700 мільйонів років, попри повну відсутність мозку. Їхній секрет полягає в альтернативній архітектурі — дифузних нервових мережах. Як зазначає Тамар Лотан з Хайфського університету, це павутиння взаємопов’язаних нейронів, розподілене по всьому тілу, дозволяє тваринам “обробляти сенсорні сигнали та генерувати організовані рухові реакції”, такі як плавання чи годування, ефективно інтегруючи інформацію без єдиного центру, пише T4.
Ця, здавалося б, проста схема здатна підтримувати напрочуд розвинену поведінку, що виходить далеко за межі простих рефлексів. Дослідження актинії (Nematostella vectensis) показали, що вона здатна формувати асоціативні спогади. В одному експерименті вчені навчили актиній пов’язувати нешкідливий спалах світла з легким ударом струму; зрештою, саме лише світло змушувало тварин захисно втягуватися. Інші експерименти продемонстрували, що актинії можуть навчитися розпізнавати генетично ідентичних сусідів після багаторазових зустрічей, стримуючи свою звичайну територіальну агресію, що свідчить про здатність розрізняти «своїх» та «чужих».
Ця здатність до навчання не є унікальною для актиній. Дослідження, проведене Яном Білецьким з Кільського університету, показало, що навіть коробчасті медузи можуть асоціювати візуальні сигнали з фізичним відчуттям зіткнення з об’єктами, що допомагає їм ефективніше долати перешкоди. Це підвело Білецького до глибокого переконання, що “навчання може бути досягнуто за допомогою окремих нейронів”, минаючи потребу в централізованому обчислювальному центрі.
Але якщо тварини з нервовими сітками можуть запам’ятовувати та вчитися на досвіді, чи означає це, що вони можуть “мислити”? На це складне питання немає простої відповіді, оскільки, за словами вчених, “мислення — це надто розпливчасте поняття”, яке психологи та біологи визначають по-різному. Як зазначає Кен Ченг з Університету Маккуорі, вчені схильні уникати терміна “мислення”, оскільки для більшості людей він означає суб’єктивний внутрішній досвід, який неможливо перевірити в іншої тварини. Натомість науковці віддають перевагу терміну “пізнання” (когнітивні здібності), хоча й він не має єдиного чіткого визначення.
Якщо розглядати пізнання в найширшому сенсі як “обробку інформації… для виконання певних дій”, то, за словами Ченга, всі форми життя, навіть ті, що не мають нервової системи (як морські губки), мислять. Актинії та медузи, безперечно, демонструють базове пізнання, яке виходить за рамки рефлексів. Залишається незрозумілим, чи здатні вони до “розвиненого пізнання”, яке може вимагати свідомості або самосвідомості. Проте, як підкреслює Лотан, еволюційна стійкість кнідаріїв, які пережили багато тварин з мозком, свідчить про те, що їхня унікальна адаптивна система є надзвичайно успішною. Їхні нейрони дозволяють їм відчувати та інтерпретувати навколишнє середовище, що, “можливо, представляє рудиментарну форму мислення”.
Читайте також: Вчені назвали найнебезпечніший та найбільш смертоносний момент під час урагану
Підписуйся на наш Telegram-канал