П’ятниця, 22 Листопада

Взаємодія між Homo sapiens та неандертальцями давно є загальновідомим фактом. Проте нещодавні дослідження спрямовані на визначення точних місць, де ці два види перетиналися й взаємодіяли. Нові результати опубліковані в журналі Scientific Reports проливають світло на географію цього процесу.

Дослідження ареалу обох видів

Група вчених вивчила географічне поширення Homo sapiens і неандертальців у регіоні Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи під час пізнього плейстоцену. Це був період, коли, згідно з археологічними та генетичними даними, відбулося їхнє схрещування.

Виявлене місце зустрічі — гори Загрос, які простягаються через сучасні території Ірану, північного Іраку та південно-східної Туреччини. Цей регіон мав ідеальні умови для схрещування обох видів завдяки своєму багатому біорізноманіттю та рельєфу, що дозволяв підтримувати великі й стабільні популяції людей.

Клімат і географічне значення

Гори Загрос також відігравали роль природного коридору між більш холодною Палеарктикою та теплішою Афротропікою. Це місце було важливим для міграцій людей, особливо в умовах кліматичних змін плейстоцену.

Археологічні дані підтверджують важливість цього регіону. У горах Загрос виявлено численні залишки як неандертальців, так і доісторичних Homo sapiens. Одне з найвідоміших місць — пещера Шанідар на півночі Іраку, де знайдено добре збережені скелети неандертальців, зокрема «квіткове поховання». Це місце, де тіло неандертальця, можливо, було спеціально вкрите квітами, хоча цей факт залишається дискусійним.

Перетин міграційних шляхів

Дослідження також показують, що приблизно в той самий час, коли в регіоні з’явилися неандертальці, Перське нагір’я стало важливим центром для Homo sapiens, які починали міграцію з Африки. Географічне розташування Загросу на стику Європи, Азії та Африки зробило цей регіон ідеальним місцем для зустрічей і взаємодії різних видів людей.

Генетична спадщина

Генетична спадщина цього схрещування жива й досі. У 2010 році, коли вперше було секвеновано повний геном неандертальця, вчені виявили, що від 1 до 4 відсотків геному сучасних неафриканських людей походять від неандертальців. Ці гени впливають на різні аспекти нашої зовнішності й поведінки, включно з формою носа, болевим порогом, а також підвищеною вразливістю до деяких хвороб, таких як COVID-19 та депресія.

Гори Загрос, завдяки своєму стратегічному розташуванню та природним умовам, були ключовим місцем для взаємодії та схрещування між Homo sapiens та неандертальцями. Ця спадщина впливає на людську еволюцію й сьогодні, залишаючи відбиток у генетичному коді сучасної людини.

Exit mobile version