Довгий час вважалося, що у гробниці Великого кургану у Вергіні (північна Греція) покояться останки Філіпа II Македонського — батька Олександра Великого. Проте нові наукові дослідження повністю спростували цю гіпотезу. Як виявилося, чоловічий скелет у гробниці належить невідомому македонському вельможі, який помер щонайменше за 20 років до вбивства Філіпа II, пише T4.
Гробницю відкрили у 1977 році. Вважалося, що в могилі Великого кургану поховані сам Філіп II, його молода дружина Клеопатра та їхній новонароджений син. За історичними даними, ця родина загинула в 336 році до н.е. внаслідок замовного вбивства, організованого Олімпіадою — матір’ю Олександра Великого — аби забезпечити синові шлях до престолу.
Проте нове комплексне дослідження, що включало радіовуглецеве датування, генетичний, ізотопний і остеологічний аналіз, показало: чоловік у гробниці загинув між 388 і 356 роками до н.е., задовго до смерті Філіпа II. На момент смерті йому було від 25 до 35 років, тоді як жінці — від 18 до 25 років.
Таким чином, автори дослідження підкреслюють, що «зв’язок цієї гробниці з Філіпом II та його дружиною Клеопатрою є науково неспроможним».
Окремою загадкою залишалися дитячі останки, знайдені поруч із дорослими. Раніше вважали, що це міг бути син Філіпа та Клеопатри. Однак аналіз показав, що останки належать щонайменше шістьом немовлятам, які померли набагато пізніше — у період між 150 роком до н.е. та 130 роком н.е., тобто за часів Римської імперії.
Вчені вважають, що після розграбування гробниці галльськими кельтами у III столітті до н.е. у ній залишився отвір. Саме через нього у римську добу батьки приносили тіла померлих новонароджених, використовуючи древнє поховання як зручну спільну могилу.
Хто ж тоді похований у Великому кургані?
Попри те, що точна ідентичність чоловіка та жінки залишається невідомою, дослідники впевнені: поховання було призначене для осіб дуже високого статусу. Цілком ймовірно, що чоловік був молодим або середнього віку царем, який помер за кілька десятиліть до вбивства Філіпа II.
Автори дослідження утрималися від спекуляцій, проте підкреслили розкішність могили та вагомість статусу похованих.
Нове відкриття змушує істориків переглянути уявлення про династичні поховання Македонії та дає поштовх для нових розслідувань загадок епохи Олександра Великого.
