41 тисячу років тому Землю накрила потужна радіаційна хвиля — наслідок події Лашампа, коли магнітне поле планети ослабло майже на 90%. Це дало змогу космічній радіації безперешкодно досягати поверхні. У цей же період зникли неандертальці. Але Homo sapiens вижили. Як? Нове дослідження дає несподівану відповідь, пише T4.

(A) Зміни інтенсивності (позначено як «магнітна інтенсивність») та напрямку (позначено як «магнітний нахил») внутрішнього магнітного поля під час події Лашампа у порівнянні з сучасними умовами. B.P. — до теперішнього часу.
(B–F) Глобальні карти інтенсивності та нахилу магнітного поля на поверхні Землі для вибраних етапів максимального падіння сили поля під час події Лашампа, як показано на підграфіку (A).
Наші предки не мали ні лабораторій, ні аналізів крові, але зуміли знайти спосіб захисту — природний пігмент охру. Вона має властивість блокувати ультрафіолетове випромінювання. Люди наносили її на шкіру як щось на зразок первісного сонцезахисного крему. Це була не просто прикраса — це була функціональна технологія.
Саме в цей період з’являються перші голки й шила — ознака того, що Homo sapiens почали створювати щільний, прилягаючий до тіла одяг. Це був великий крок уперед порівняно з грубими шкурами, які неандертальці просто накидали на себе. Такий одяг краще захищав від радіації, особливо в поєднанні з охрою.

(A) Сучасна магнітосфера Землі.
(B–F) Морфологія магнітосфери в площині x–z (геоцентричні сонячно-екліптичні координати) для часових етапів, що охоплюють різні фази події Лашампа, як показано на Рис. 1.
Усі конфігурації були реконструйовані за умов помірно південного впливу сонячного вітру на 00:00 UT. Білі лінії позначають силові лінії магнітного поля, а фонова палітра відображає значення тиску плазмових частинок, насичені на рівні 1,5 нПа.
Комп’ютерне моделювання показує, що саме в цей період Homo sapiens активніше селилися в печерах. І це мало сенс: товсті кам’яні стіни блокували небезпечне випромінювання. Житло стало частиною “технологічного пакету виживання”.
Неандертальці були фізично витривалими, але їм не вистачило гнучкості мислення. Їхня культура не передбачала адаптивних рішень — таких як охра, шитий одяг чи стратегічне житло. І це, ймовірно, стало фатальним.
Це дослідження ще раз доводить: виживання виду залежить не лише від генетики, а й від здатності винаходити. Homo sapiens вижили завдяки культурним інноваціям. І саме ця здатність адаптуватися — через технології, знання та креатив — досі залишається нашим головним козирем.

Підграфіки (A–E) показують авроральне покриття у Північній півкулі в певні часові етапи, зазначені на Рис. 1, тоді як підграфіки (F–J) демонструють авроральне покриття у Південній півкулі в ті самі часові періоди.
(Верхня проєкція в кожному підграфіку): контури потоку енергії авроральних частинок зображено на висоті 1,5 радіуса Землі (близько 10 000 км), з насиченням значень на рівні 10 мВт/м².
(Нижня проєкція в кожному підграфіку): авроральний овал (світло-зелений) та загальні зони відкритих силових ліній (темно-зелений) проєктуються на атмосферні висоти (110 км) для кожного етапу, на ортографічну проєкцію земної кулі. Червоні лінії показують траєкторію геомагнітних полюсів, розраховану на основі нахилу осьового диполя.
Ослаблення магнітного поля — не вигадка з минулого. Воно може повторитися. І хоч ми маємо сучасні технології, загроза для здоров’я людей і технічної інфраструктури реальна. Сьогодні, як і тисячі років тому, головне — бути готовими.
Ми вже один раз вижили. І маємо всі шанси зробити це ще раз.