Корейські дослідники із Сеульського національного університету створили пристрої, які можуть контролювати свій життєвий цикл. Йдеться про маленькі м’які роботи, які можуть розплавитися, перетворившись на калюжу слизу.
Для створення таких роботів були використані гексафторфосфат дифеніліодоній та силіконова смола. Корпус робота довжиною 3 сантиметри був досить гнучким, щоб робот міг звиватися поверхнею.
Вчені виявили, що внутрішні ультрафіолетові світлодіоди можуть спричинити “смерть” цих роботів. Вплив ультрафіолетового світла призводить до перетворення гексафторфосфату дифеніліодонію у фторид, послаблюючи всю структуру настільки, що високі температури змушують її плавитися.
Однак цей процес займає близько години, що означає, що роботів-шпигунів, які можуть самознищитися, не планують використовувати у найближчому майбутньому.
М’які роботи демонструють розширену функціональну адаптованість і дозволяють виконувати складні рухи, наприклад, делікатне поводження з вразливими об’єктами або адаптацію до невизначеного середовища. Це може бути корисним для доставки ліків та їх точкового застосування у важкодоступних місцях, зонах стихійних лих і навіть на глибинах океану.
Дослідники також звернули увагу на “утилізацію” роботів. Після закінчення терміну експлуатації корпуси м’яких роботів можуть бути розплавлені та перетворені на калюжу слизу. Дослідники додали сполуку хлориду кальцію для нейтралізації потенційно токсичних іонів фтору, що містяться у калюжі.
Створення сталого середовища для майбутніх роботизованих систем стало важливим питанням, і цю проблему можуть вирішити роботи, які можуть контролювати свій життєвий цикл та “вмирати” без шкоди для навколишнього середовища.
