Раніше вчені запропонували кілька пояснень швидких радіосплесків, включаючи злиття нейтронних зірок, чорних дірок та магнетарів (нейтронних зірок із сильними магнітними полями). Автори нового дослідження створили свою теорію, щоби розгадати таємницю походження цих сигналів.

Швидкі радіосплески (Fast Radio Bursts, FRB) – це надзвичайно короткі і потужні радіохвилі, які можуть поширюватися на мільярди світлових років. Проте вони зазвичай тривають лише частки секунди. FRB відкрили у 2007 році і, відтоді, стали однією з найзахоплюючих загадок астрономії. Вчені все ще намагаються визначити об’єкти чи події, які їх виробляють.

Наразі співробітники Токійського університету припустили, що FRB викликають «зіркотруси» на поверхні нейтронних зірок. Вчені досліджували час та енергію майже 7 000 сплесків від трьох різних повторюваних джерел FRB. Вони використовували той самий підхід для оцінки залежності часу та енергії для землетрусів на основі даних із Японії. А також вони проаналізували енергетично-часові дані про сонячні спалахи з архівів Міжнародної місії з вивчення Сонця «Хіноде».

Після збирання даних дослідники порівняли результати всіх трьох явищ. Вони виявили разючу подібність між FRB та даними про землетруси.

«Результати показують помітну схожість між FRB та землетрусами. По-перше, ймовірність виникнення афтершок для однієї події становить 10-50%; по-друге, частота виникнення афтершок зменшується з часом; по-третє, частота афтершок завжди постійна, навіть якщо активність FRB-землетрусів (середня швидкість) істотно змінюється; і, по-четверте, немає кореляції між енергіями головного поштовху та його афтершоку», – пояснюють автори дослідження.

Вчені надали переконливі докази можливої ​​присутності твердої поверхневої кори на нейтронних зірках. Це означає, що раптові зіркові землетруси, що відбуваються всередині них, призводять до вивільнення величезної енергії, яка спостерігається як FRB.

До планів команди входить подальше вивчення свіжих даних FRB, щоб зробити висновки та підтвердити ці явища у Всесвіті.

Результати опубліковані у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Exit mobile version