У глибинах штату Юта, серед рівнин і гірських долин, росте не просто ліс — а один-єдиний живий організм, відомий як Пандо. Це не казка з міфів, а цілком реальне дерево-клон, що поширюється під землею на понад 40 гектарів. І тепер, завдяки звуковому експерименту, ми можемо «почути», як цей гігант зітхає, тремтить і живе, пише T4.
Відомий під латинською назвою Populus tremuloides — осика, що тремтить — Пандо (в перекладі з латини «Я поширююсь») складається з понад 47 000 стовбурів, які є генетично ідентичними паростками однієї рослини. Усі вони виростають із єдиної гігантської кореневої системи вагою понад 6 000 тонн. Це робить Пандо найбільшим за масою живим організмом на планеті.
Науковці вважають, що вік цієї рослини може сягати 12 000 років. І хоча донині ми сприймали її лише як ботанічну аномалію, тепер у нас з’явилась змога буквально «прислухатись» до її життя.
У 2023 році звуковий художник Джефф Райс разом із природоохоронною організацією Friends of Pando провів унікальний експеримент. Він вставив гідрофон (мікрофон, що вловлює вібрації) у порожнину стовбура і опустив його до коріння дерева. На перший погляд — проста художня інтерпретація природи. Але результати стали справжньою науковою сенсацією.
«Коли я підключив навушники, одразу почув щось. Це був слабкий, але чіткий звук. І під час грози він посилився до моторошного гулу», — розповів Райс.
Як пояснили науковці, вібрації мільйонів листків, викликані вітром, передаються через стовбури і коріння, немов голос, що проходить крізь тіло дерева.
Гідрофон навіть вловив удари по гілці на відстані 30 метрів — звук, що був нечутний повітрям, але передавався підземною мережею. Це стало ще одним доказом того, що всі частини Пандо пов’язані єдиною системою.
«Хоч усе почалося як мистецький проєкт, ми бачимо колосальний науковий потенціал», — зазначає засновник Friends of Pando Ланс Оддітт.
Виявляється, звуки можна використати для вивчення гідравлічної системи дерева, тобто того, як вода циркулює крізь коріння та стовбури. Замість того щоб бурити землю або руйнувати кору, вчені можуть «прослухати» дерево й дослідити його структуру без шкоди.
Планується, що зібрані дані допоможуть краще зрозуміти рух води, глибину коренів, екосистеми комах і навіть те, як різні ділянки дерева реагують одна на одну.
Попри свій вік і велич, Пандо занепадає. Через вирубки, надмірне випасання оленями та винищення хижаків, які регулюють популяцію травоїдних, молоді пагони не встигають вирости — їх поїдають ще до того, як вони зміцніють.
Поки дерево ще живе, науковці прагнуть зберегти його «голос», щоб краще зрозуміти, як функціонує найбільший організм на Землі — і, можливо, врятувати його.
