Новітні дослідження підтверджують, що Марс міг бути більш схожим на Землю, ніж ми досі вважали. Згідно з останніми відомостями, стародавній Марс міг бути вологим та холодним, з періодами морозів та повеней, а не тропічним раєм. Існує припущення, що він мав густішу атмосферу, збагачену вуглекислим газом, а склад цієї атмосфери зараз переглядається через нові хімічні дані, які можуть свідчити про його земноподібні характеристики.
Результати досліджень, проведені за допомогою ровера NASA Curiosity, що вивчає кратер Гейл — місце давнього озера, вказують на несподівано високий рівень оксиду марганцю у відкладеннях. Ці знахідки потребують наявності сильного окисного середовища. Це ставить питання, чи була первісна атмосфера Марса багата киснем.
Патрік Гасда з Національної лабораторії Лос-Аламос заявив: “Утворення оксиду марганцю на поверхні Марса було малоймовірним, тому знахідка його у високих концентраціях у прибережних відкладеннях стала сюрпризом. На Землі такі відкладення є результатом великого вмісту кисню в атмосфері, що виробляється фотосинтезом, та діяльності мікроорганізмів”.
“Механізм виробництва кисню в давній атмосфері Марса залишається невідомим, оскільки ми не маємо доказів існування життя на Марсі, тому факт утворення та концентрації оксиду марганцю є дуже дивним. Ці дані вказують на глобальніші процеси у марсіанській атмосфері чи водоймах”, — додав Гасда.
Зважаючи на відсутність живих організмів для виробництва кисню, ми мусимо шукати інші способи, якими могло відбуватися окислення марганцю та заліза, виявленого Curiosity. Можливо, ці сполуки утворились в озерній воді або були змінені дією ґрунтових вод.
Ніна Ланца, головний дослідник інструменту ChemCam, зазначила: “Середовище давнього озера Гейл, що вивчається через стародавні породи, відкриває нам уявлення про місце, придатне для життя, яке дуже нагадує сучасні земні водойми. Виявлення марганцевих мінералів, типових для мілководних кисневих вод на Землі, на стародавньому Марсі є вражаючим і свідчить про подібні процеси, які могли відбуватися і там”.
Читайте також: Орбітальний апарат ESA помітив “павуків” на Марсі
Це дослідження підкреслює, що стародавній Марс міг мати більш земноподібні умови, ніж вважалося раніше, з можливістю сильного окисного середовища, що вказує на складні хімічні взаємодії в марсіанській атмосфері чи на поверхні. Залишається відкритим питання про джерела кисню, необхідні для формування таких оксидів. Ці знахідки стимулюють подальші дослідження марсіанських умов, з метою кращого розуміння його геологічної історії та потенціалу для підтримки життя.
Раніше вчені показали тварину з найбільшим у світі мозком.