Новий підхід до оцінки чисельності сільського населення виявив, що офіційні дані можуть значно занижувати реальну кількість людей у цих регіонах. Це може означати, що справжня чисельність населення планети значно перевищує офіційну оцінку у 8,2 мільярда, хоча не всі науковці погоджуються з цим висновком, пише T4.
“Наші оцінки сільського населення систематично занижували фактичну кількість людей у цих регіонах принаймні наполовину”, – заявив Йосіас Ланг-Ріттер з Університету Аалто, Фінляндія. Дослідники вивчали масштаби переселення людей через будівництво дамб і виявили суттєві розбіжності між офіційною статистикою та реальними цифрами.
Ланг-Ріттер і його колеги проаналізували 307 проєктів будівництва дамб у 35 країнах, зокрема в Китаї, Бразилії, Австралії та Польщі. Вони взяли кількість людей, переселених через ці проєкти, як базовий показник кількості мешканців у цих районах до їхнього виселення. Потім вони порівняли ці дані з п’ятьма основними глобальними демографічними базами даних.
Результати показали серйозні розбіжності: навіть найбільш точні бази даних занижували реальну кількість мешканців у середньому на 53%, а в найгірших випадках – на 84%. “Ми були дуже здивовані, наскільки великою є ця недооцінка”, – сказав Ланг-Ріттер.
Хоча офіційна оцінка ООН визначає загальну чисельність населення Землі приблизно у 8,2 мільярда осіб, Ланг-Ріттер припускає, що реальна кількість може бути значно більшою: “Ми вважаємо, що сучасні демографічні підрахунки є консервативними, і є підстави думати, що насправді нас значно більше, ніж 8 мільярдів”.
Команда дослідників припускає, що основною причиною таких розбіжностей є неповні або ненадійні переписні дані в сільській місцевості. Традиційні методи підрахунку населення орієнтовані передусім на точність у міських районах, тоді як сільські громади часто залишаються недооблікованими. Це призводить до несправедливого розподілу ресурсів і може серйозно вплинути на планування інфраструктури та надання державних послуг.
“Наслідки можуть бути дуже серйозними, адже ці демографічні дані використовуються для прийняття рішень щодо транспорту, медичних установ і заходів зниження ризиків у випадках стихійних лих та епідемій”, – зазначив Ланг-Ріттер.
Однак не всі вчені згодні з новими оцінками. Мартін Колк зі Стокгольмського університету вважає, що дослідження може вказувати на неточності у регіональному підрахунку, але це не означає, що загальнонаціональні або глобальні оцінки є хибними.
Андрю Татем з Університету Саутгемптона, керівник WorldPop – однієї з баз даних, які дослідження визнало заниженими, пояснює, що демографічні підрахунки здійснюються за допомогою поєднання переписних даних, супутникових знімків і математичного моделювання. Проблеми з якістю супутникових даних, особливо до 2010 року, можуть спричиняти похибки. “Чим далі в минуле ми дивимося, тим більшими стають ці неточності”, – зазначив він.
Попри суперечки, науковці сходяться на думці, що необхідно вдосконалювати методи збору даних про сільське населення. Стюарт Гітель-Бастен з Гонконзького університету науки і технологій визнає, що проблема недооцінки може бути частковою, проте підтримує ідею інвестування у більш точні методи підрахунку населення.
“Я цілком погоджуюся, що потрібно більше інвестувати в збирання даних у сільських районах і знаходити інноваційні методи підрахунку населення”, – сказав він.
Проте він скептично ставиться до того, що реальна чисельність населення може бути на кілька мільярдів більшою: “Це нереалістично”. Татем також вважає, що для подібних висновків потрібні більш ґрунтовні докази: “Якщо ми справді недооцінюємо населення настільки масштабно, це стане сенсацією і суперечитиме тисячам інших досліджень”.
