Завдяки новому міждисциплінарному дослідженню вчені з’ясували, що Перське плато (Перська височина) стало однією з перших ключових зупинок людства на шляху з Африки. Цей регіон, розташований на території сучасних Ірану, Афганістану та частини Пакистану, міг служити «другим домом» для людей, які залишили африканський континент понад 60 000 років тому, пише T4.
Близько 60–70 тисяч років тому невелика група Homo sapiens вперше покинула Африку. Це стало одним із найвизначніших моментів в історії нашого виду. Однак досі період з 70 000 до 45 000 років тому залишався маловивченим: де перебували ці перші мігранти, як вони виживали, і якими шляхами розселялися по світу?
На це питання частково відповіла команда вчених, яка опублікувала у 2024 році роботу в журналі Nature Communications.
Дослідження, що поєднує генетичні, археологічні та палеоекологічні дані, показало: Перське плато служило своєрідною базою для Homo sapiens протягом приблизно 20 000 років. Саме тут наші предки накопичили достатню чисельність, адаптувалися до нових умов і вже потім розселялися по Євразії, Азії, Океанії та Америці.
Іншими словами: усі сучасні неафриканські народи мають генетичний зв’язок із цією територією.
«Наше відкриття проливає світло на 20 тисяч років життя Homo sapiens за межами Африки. Це той час, коли ми активно взаємодіяли з неандертальцями й заклали основу для сучасного генетичного розмаїття в Європі, Азії та Океанії», — зазначає Леонардо Валліні, головний автор дослідження з Університету Падуї.
Перська височина має унікальне географічне розташування. З одного боку — Каспійське море, Перська затока й Середземномор’я, з іншого — гірські системи та багаті природні ресурси. Це створювало сприятливі умови для життя: помірний клімат, доступ до води й природного захисту.
Модель палеоклімату, створена дослідниками, показала, що саме ця зона була значно гостиннішою, ніж інші потенційні «хаби» після виходу з Африки.
Згідно з даними археології, печера Пебдех у південних Загроських горах була заселена мисливцями-збирачами ще 42 000 років тому. Більше того, саме в цьому регіоні, за свідченням окремих досліджень, Homo sapiens активно схрещувалися з неандертальцями близько 47 000 років тому.
Такі дані ще більше підтверджують, що Перське плато відігравало центральну роль у розвитку раннього людства, а не було лише транзитною зоною.
«Це дослідження дозволяє краще зрозуміти “темну зону” в історії людства — період між виходом з Африки та остаточним формуванням євразійських популяцій», — зазначає співавтор роботи, професор Майкл Петраґлія.
Вчені вважають, що на території Перського плато ще зберігається чимало артефактів, які допоможуть розкрити нові сторінки людської історії. Саме тому закликають до інтенсивніших археологічних розкопок у цьому регіоні.
