Планета Земля існує вже 4,55±0,01 мільярда років. І більшу частину цього часу її населяє життя — за деякими оцінками щонайменше чотири мільярди років. Але коли саме вона виникла, науці поки що невідомо. Проте люди знають, яка форма життя домінувала на перших етапах — строматоліти. Вони складаються з мікробних угруповань, ціанобактеріальних матів або еукаріотичних водоростей, які створювали карбонатний осад на дні водойм.

Це викопні багатоклітинні організми з шаруватою структурою, що жили головним чином в археї та протерозої. Найдавніша знахідка датується 3,7 мільярда років тому. Строматоліти – ідеальний об’єкт для вивчення ранньої еволюції життя на нашій планеті, адже часом знаходять їх живими. Таких утворень, звичайно, залишилося мало, і зазвичай вони зустрічаються в біомах з екстремальними умовами на кшталт гіперсолених або лужних водойм. Строматоліти знаходили в озерах на Кубі, в Мексиці та інших країнах. У морях лише двічі — в Австралії та на Багамах.

(A) У руці зразок строматоліту типу 1, що демонструє шаруваті структури. (B) Зображення рентгенівської мікротомографії XZ поперечного перерізу строматоліту типу 1, що демонструє більш щільні внутрішні шаруваті структури (червоні). Кольорова смуга є діапазон значень, відповідних щільності; синій = порожнеча. (C) Мікрофотографія тонкого зрізу, що ілюструє мікритну кірку на поверхні строматоліту. (D) Міліметрові шари зерен літифікованого осаду (жовті стрілки) та сплавлені зерна (зелені стрілки). (E) Зерна, заражені мікроборидами у зовнішніх обідків і зрослі на контактах зерен (зелені стрілки). (F) Ацикулярні голчасті арагонітові цементи (АА), що утворилися навколо ободів зерен (G) / © Geology, Volker Vahrenkamp et al.

Біологи із Саудівської Аравії виявили новий регіон, заселений живими строматолітами. Стародавні організми знайшли у Червоному морі на острові Шейбара. Він знаходиться на карбонатній платформі Аль-Ваджх (Al Wajh), яка майже повністю оточена поясом із рифів та коралів. Шейбар один з 92 островів цієї платформи, їх максимальна висота над рівнем моря не перевищує двох метрів.

Дослідники побували на острові ще в січні 2021 року — зібрали польові дані з безпілотника, зафіксували навколишню температуру, солоність морської поверхні (взимку вона може досягати 41 проміле, 4,1 відсотка солі на літр). Вони пробурювали керн для датування коралів та проводили лабораторні дослідження (рентгенівську мікроскопію зрізів та інше). Результати наукової роботи опубліковані в журналі Geology.

(A) Зображення строматолітових полів, зроблене за допомогою безпілотного літального апарату, що показує три основні морфотипи строматолітів та їх розподіл. (BC) Строматоліти типу 1 з подовженою синусоїдальною або ромбовидною морфологією, шаруватими внутрішніми структурами. Білі стрілки показують гастропод, що пасуться під час припливу (підводна фотографія). (DE) Строматоліти типу 2, що складаються з низькорельєфних, неправильної форми овоїдних скупчень строматолітів у зовнішньому полі. (FG) Строматоліти типу 3, що складаються з менш чітких, низькорельєфних мікробних матів, покритих тонким шаром піску карбонатного / © Geology, Volker Vahrenkamp et al.

Вік коралової товщі визначили за ізотопом вуглець-14 — вона утворилася в голоцені в 5264 році до нашої ери. А зростання строматолітів почалося лише 300-400 років тому чи пізніше. Ці бактеріальні угруповання розподілені на площі понад 50 тисяч квадратних метрів.

Автори статті розділили їх на три типи за ступенем ущільненості відкладень (літифікації). Перший тип складався з ромбоподібних або синусоїдальних структур світло-сіро-зеленого або темно-коричневого кольору. Другий тип був яйцеподібним або у вигляді скупчень таблитчастих площею до 100 квадратних метрів. Третій – неправильної форми, слабо ущільнений та покритий тонким шаром білого карбонатного піску.

Мікробний склад знайдених строматолітів різноманітний. Зустрічалися типові для такої форми життя нитчасті ціанобактерії із кристалами карбонату кальцію та магнію. Також ці мати складалися з одноклітинних водоростей навікул і колоній протобактерій. Їхнє виникнення біологи пояснили особливостями екології. Припливи та відливи регулярно зволожують строматоліти, штормів у цьому регіоні майже не буває, а поверхня вкрай солона.

Незвичайним фактом виявилися строматоліти у вигляді сітчастих ниток (вони схожі на трубки з безліччю однакових отворів). Раніше такі утворення знаходили лише у печерах. На острові Шейбара вони, за словами дослідників, присутні повсюдно. І походження їх залишається незрозумілим. Виявлені строматоліти ще вивчатимуть, оскільки там такої форми життя в океані не знаходили. Також місце може стати привабливим для екотуристів або природоохоронною зоною.

Exit mobile version