Археологи виявили на півночі Марокко залишки осілого поселення, яке існувало понад 3 тисячі років тому. Це відкриття змінює уявлення про давню історію Північної Африки та спростовує поширену тезу, що землі Магрибу були заселені лише після приходу фінікійців, пише T4.
Поселення, розташоване неподалік від сучасного Тетуану, раніше вважалося заснованим лише у VIII–VI століттях до нашої ери, вже під впливом фінікійської колонізації. Але нові розкопки показали: люди жили тут ще з 2200 року до н.е., тобто в Бронзову добу.

Археологічні дані свідчать, що місцеве населення вело осілий спосіб життя, займалося землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь, бобові), тваринництвом, будувало житла з глини, дерева та тростини, виготовляло кам’яні знаряддя, зернотерки та кераміку.
Однією з найцінніших знахідок став бронзовий фрагмент, виявлений у культурному шарі XII–X століття до н.е. Це — найраніше підтверджене використання бронзи в Північній Африці західніше Єгипту.

У наступну фазу, коли регіон починає контактувати з фінікійським світом, з’являються виноград, оливки, а також нова кераміка та кам’яна архітектура. Проте вже близько 600 року до н.е. поселення залишають — імовірно, через економічні чи соціальні зрушення, що змінили стару систему.
Знахідки в Каш Куші — перше археологічно підтверджене поселення Бронзової доби в регіоні Магрибу. Воно свідчить про те, що ще до приходу фінікійців місцеві спільноти мали власні господарські, архітектурні та культурні практики, і були інтегровані у ширші середземноморські мережі обміну.
Таким чином, Каш Куш ставить під сумнів уявлення про “порожню Африку” і відкриває нову сторінку в розумінні давньої історії регіону.