Майже 40% людей хоча б раз у житті непритомніли. Але вчені досі точно не знають, що призводить до втрати свідомості. У новому науковому звіті, опублікованому в журналі Nature, експерти з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго разом із колегами з інших установ визначили генетичний шлях між серцем і мозком, пов’язаний із непритомністю.
Вчені в ході недавнього дослідження виявили, що серце при непритомності посилає сигнали назад у мозок. Це відповідно може вплинути на роботу мозку.
Команда фахівців у межах дослідження зосередилася на генетиці сенсорного кластера, відомого як вузлові ганглії. Цей кластер є частиною блукаючих нервів, які передають сигнали між мозком та внутрішніми органами, включаючи серце. Зокрема, сенсорні нейрони блукаючого нерва (VSN) передають сигнали в стовбур мозку і, як вважається, пов’язані з рефлексом Безольд-Яріша (BJR; серцевим рефлексом) та непритомністю.
Експерименти на мишах показали, що VSN (сенсорні нейрони блукаючого нерва), що експресують NPY2R, тісно пов’язані з реакцією серця (BJR). Миші при запуску VSN NPY2R відразу ж втрачали свідомість. Очі при цьому вони закочувалися приблизно в той же час, коли знижувалася мозкова активність. Цей стан можна прирівняти зі станом непритомності у людини.
Подальші випробування продемонстрували, що після видалення мишей VSN NPY2R непритомність і серцевий рефлекс BJR зникли. Це означає, що важливу роль під час непритомності може грати активність мозку.
