Стаття Кристофа Коха у Scientific American під назвою “Що показують досвіди на межі смерті про мозок” викликала значний інтерес завдяки її висвітленню теми досвідів на межі смерті (NDE).
Ці досвіди виникають під час ситуацій, що загрожують життю, таких як серцевий напад або травма, і зачіпають близько одного з десяти пацієнтів із зупинкою серця. Ті, хто пережив ці епізоди, часто розповідають про вихід за межі свого тіла, подорожі в інший вимір та зустрічі з померлими близькими. Описані відчуття часто викликають глибокі життєві трансформації, які залишаються з людиною на все життя.
Кох зауважує, що такі досвіди є поширеними і відзначаються однаковими характеристиками серед різних людей, незалежно від їхньої культури чи епохи. Серед них: почуття свободи від болю, подорож через тунель до світла, інтенсивне відчуття миру, перегляд життя та спотворене відчуття часу і простору. Ключовою рисою цих досвідів є те, що вони часто залишаються в пам’яті як надзвичайно реальні — “реальніші за реальність”.
Однак Кох також звертає увагу на те, що спроби пояснити ці досвіди в матеріалістичних рамках (тобто виключно на основі фізичних процесів у мозку) стикаються з серйозними проблемами. Одним з таких пояснень є припущення, що NDE виникають через відключення кори головного мозку під час критичних станів, коли кровообіг і доступ кисню до мозку припиняються. Це припущення виявляється недостатньо обґрунтованим з кількох причин.
По-перше, багато людей під час NDE описують події, які відбуваються у реальному світі, і які вони фізично не могли спостерігати. Відомий приклад з Памелою Рейнольдс, яка пережила NDE під час операції на аневризму. Її серце було зупинене, а мозок виведений у стан повної нейрофізіологічної тиші. Однак після операції вона змогла точно описати деталі хірургічних маніпуляцій, які відбувалися під час її “клінічної смерті”.
По-друге, стан гіпоксії (кисневе голодування мозку), який супроводжує критичні стани, зазвичай викликає порушення пам’яті, сплутаність свідомості, а іноді й галюцинації. Це прямо суперечить досвідам на межі смерті, які характеризуються чіткістю сприйняття, ясністю думок та життєвими змінами, що залишаються в пам’яті.
Крім того, матеріалістичні теорії, такі як вплив наркотиків або нейромедіаторів, мають лише поверхневу схожість з NDE і не можуть пояснити їх сутність. Як зазначає Кох, матеріалістичне пояснення досвідів на межі смерті може бути науково інтелектуальним викликом, однак багато з таких спроб більше нагадують спроби знайти будь-яке раціональне пояснення, аніж дійсно наукове дослідження.
Головною проблемою залишається те, що навіть після двох століть досліджень мозку ми досі не знаємо, як саме свідомість виникає з фізичних процесів у мозку. Відомий філософ Роджер Скрутон навіть назвав нейронауку “величезною колекцією відповідей без пам’яті на запитання”. Це свідчить про те, що дослідження взаємодії мозку і свідомості залишаються значною науковою загадкою.
Отже, справжнім науковим викликом є не стільки спроби пояснити NDE в рамках матеріалістичної парадигми, скільки пошук найкращого наукового пояснення цих феноменів. Це може вимагати від науки виходу за межі традиційної матеріалістичної моделі і перегляду наших уявлень про свідомість і реальність.
Читайте також: Вчений заявив, що людська свідомість походить з іншого виміру
