Давня загадка про внутрішню структуру Місяця, яка довго залишалася предметом наукових дискусій, нарешті отримала відповідь. Дослідження, опубліковане у травні 2023 року, підтвердило, що внутрішнє ядро нашого природного супутника є твердим і має густину, близьку до заліза, пише T4.
Це відкриття може стати ключем до розуміння еволюції магнітного поля Місяця та історії його бомбардувань у перший мільярд років існування Сонячної системи. Як зазначає керівник дослідження, астроном Артур Брійо з Французького національного центру наукових досліджень, результати роботи дозволяють висунути нову теорію про глобальне перемішування мантії Місяця, що пояснює присутність певних елементів у його вулканічних регіонах.
Дослідження внутрішньої структури планет і супутників найкраще здійснювати за допомогою сейсмічних даних. Коливання, які утворюються під час «місячних землетрусів», поширюються через різні шари і допомагають створити карту внутрішньої будови. Вчені мають у своєму розпорядженні дані сейсмографів, які були встановлені на поверхні Місяця під час місій Аполлон, проте їхня роздільна здатність є недостатньою для точного визначення стану внутрішнього ядра.
Щоб розібратися в цьому раз і назавжди, Брійо та його колеги зібрали дані з космічних місій і експериментів з лазерної локації Місяця. Вони врахували ступінь деформації супутника під дією гравітації Землі, зміни його відстані від нашої планети та щільність різних шарів.
В результаті моделювання вчені дійшли висновку, що внутрішня структура Місяця нагадує Земну: він має рідку зовнішню оболонку та тверде внутрішнє ядро. За розрахунками, радіус зовнішнього ядра складає 362 км, а внутрішнього – 258 км, що становить приблизно 15% загального радіуса Місяця. Його густина оцінюється у 7 822 кг/м³, що близько до густини заліза.
Цікаво, що ще у 2011 році команда вчених під керівництвом Рене Вебер із NASA отримала схожі результати, використовуючи тодішні передові сейсмологічні методи. Їхні розрахунки вказували на тверде ядро з радіусом приблизно 240 км і густиною 8 000 кг/м³.
Результати нового дослідження підтвердили ці висновки та дали ще більше аргументів на користь того, що ядро Місяця дуже схоже на земне. Це відкриває нові можливості для розуміння того, чому магнітне поле Місяця, яке було потужним у ранній історії супутника, почало зникати близько 3,2 мільярда років тому.
З огляду на плани людства повернутися на Місяць у найближчі роки, не виключено, що подальші місії нададуть нові сейсмічні дані, які остаточно підтвердять або уточнять ці висновки. Це може стати ще одним важливим кроком у вивченні не лише Місяця, а й еволюції всієї Сонячної системи.
Підписуйся на наш Telegram-канал