Земля стикається з різними загрозами, такими як космічні камені чи близькі зустрічі з іншими зірками. Однак єдина сила, яка здатна дати початок і одночасно покласти край нашій планеті — це Сонце.
Попри те, що Земля пережила небезпеки свого раннього періоду, питання залишається: скільки часу залишилося до “смерті” Сонця?
Що означає “смерть” Сонця?
Коли Сонце вичерпає свої запаси матеріалу для ядерного синтезу, воно стане білим карликом. У цій фазі воно проведе набагато більше часу, ніж у стані зірки головної послідовності, тобто тієї фази, в якій воно знаходиться зараз.
Якщо розглядати фазу білого карлика як “друге життя”, Сонце може існувати ще приблизно 100 мільярдів років — набагато довше, ніж нинішній вік Всесвіту. Однак білий карлик поступово охолоджується, не генеруючи нову енергію, тому ці зірки часто називають “мертвими”.
Таким чином, зірка вважається “живою”, поки триває синтез нових елементів, і саме про цей етап ми будемо говорити.
Тривалість життя Сонця
Тривалість життя зірок значною мірою визначається їхньою масою. Великі зірки швидше спалюють свої запаси газу й тому швидше “старіють”. Зірки, подібні до Сонця, мають тривалість життя приблизно 9-10 мільярдів років, з яких 4,5 мільярда років уже минули.
На відміну від зірок, які мають близьких зорянях компаньйонів, Сонце не стикається з ризиком передчасної смерті через взаємодію з іншими зірками. Ймовірність того, що Сонце зіткнеться з іншою зіркою або навіть пройде поруч з нею, вкрай мала через величезні відстані в нашій частині Чумацького Шляху.
Що відбудеться перед кінцем?
Перш ніж “померти”, Сонце вичерпає запаси водню в ядрі, після чого почне перетворювати гелій у вуглець, продовжуючи водневий синтез у зовнішніх шарах. У цій фазі Сонце розшириться і стане червоним гігантом. Хоча ця зірка буде холоднішою, вона стане набагато більшою за обсягом, і, можливо, поглине Землю, повністю випарувавши її.
За іншою теорією, Земля може уникнути цього, перемістившись на більш віддалену орбіту через тиск, що чинитиме Сонце під час свого розширення. Однак навіть у цьому випадку планета буде настільки гарячою, що стане непридатною для життя.
Поступове збільшення сонячного випромінювання
Ще до того, як Сонце перетвориться на червоний гігант, воно почне випромінювати більше тепла та світла. Це повільний процес, але за мільярди років він накопичиться і призведе до того, що Земля стане занадто гарячою для життя. Навіть найсучасніші технології з охолодження, такі як космічні парасольки, зможуть лише тимчасово сповільнити процес.
У довгостроковій перспективі, людству доведеться покинути Землю й шукати новий дім на супутниках газових гігантів або в інших зоряних системах.
Можна вважати, що, якщо людство не зруйнує планету раніше, у нас є щонайменше 500 мільйонів років, а можливо й до мільярда років, протягом яких Земля залишатиметься придатною для життя.
Вплив на Парадокс Фермі
Один з важливих висновків полягає в тому, що життя на Землі мало приблизно п’ять мільярдів років, щоб розвинутись до технологічної цивілізації, яка змогла б зрозуміти свою долю. Якби цей процес тривав трохи довше, Земля могла б стати надто гарячою, і складне життя, на зразок динозаврів або людей, могло б взагалі не з’явитися.
Цілком можливо, що однією з причин, чому ми не зустріли інші цивілізації, є те, що розвиток життя на більшості планет відбувається повільніше, ніж на Землі. У такому випадку, зірки подібні до Сонця рідко дають початок високорозвиненим видам, і для пошуку інопланетних цивілізацій варто звернути увагу на більш довговічні зірки, такі як K-тип та M-тип, хоча вони теж мають свої проблеми.
Читайте також: Дослідники передбачили загибель людської цивілізації: що чекає на нас у майбутньому