Якщо друг не відповість на повідомлення, більшість людей вважають це невинним вчинком чи випадковістю. Вони вирішать, що людина зайнята, а може, вона просто забула відповісти. Однак деякі люди з більшою ймовірністю помилково тлумачать цю дію як агресивну чи ворожу, вважаючи, що їх навмисно ігнорують. Вчені називають цю тенденцію припускати найгірше у людях ворожою атрибутивною упередженістю. Людина з цією особливістю відрізняється схильністю до агресивності, проблем із психічним здоров’ям. Їм складніше підтримувати здорові стосунки.
Автори нового дослідження вважають, що люди з ворожою атрибутивною упередженістю мають унікальну характеристику мозкової активності у вентромедіальній префронтальній корі (Ventromedial prefrontal cortex, vmPFC), коли дії іншої людини призводять до негативних наслідків для них. Вентромедіальна префронтальна кора пов’язана з обробкою ризику та страху, а також емоційними реакціями людини. Вона бере участь у прийнятті рішень та самосприйнятті. Іншими словами, vmPFC допомагає контролювати те, як ми реагуємо на соціальні ситуації, ґрунтуючись на усталених упередженнях.
У ході дослідження 58 добровольців слухали аудіозаписи людей, які описували 21 гіпотетичний соціальний сценарій. У середньому міні-подкасти тривали близько 40 секунд, і в них персонаж здійснював по відношенню до слухача (суб’єкта дослідження) дії, які могли негативно вплинути на нього. Наприклад, в одному зі сценаріїв професор забув написати рекомендаційний лист для учасника, хоч обіцяв це зробити.
Потім учасники оцінювали дії, називаючи їх навмисними та ворожими (наприклад, професор цілеспрямовано мстився їм) або ненавмисними (професор просто забув написати рекомендацію).
Протягом усього експерименту кожен учасник носив на голові спеціальну кепку. Вона вимірювала активність мозку за допомогою функціональної спектроскопії ближнього інфрачервоного діапазону (fNIRS). Дослідники виявили, що під час прослуховування записів коливання активності клітин мозку в vmPFC були однаковими у людей зі схожим рівнем ворожої атрибутивної упередженості і відрізнялися у людей без цієї особливості.
Дослідження показало, що упередженість формує те, як мозок реагує на тригерні сценарії. Використовуючи показники мозкової активності vmPFC, вчені у 75% випадків передбачали рівень упередженості.
Розуміння мозкових механізмів, що лежать в основі упередженості ворожої атрибуції, наблизить вчених на крок до розробки способів пом’якшення, пишуть автори в статті.
