Група дослідників змогла успішно витягти стародавню ДНК з глиняної цегли віком 2900 років, яку було знайдено в неоассірійському палаці Ашурнасірпала II. У ході аналізу було виявлено безліч видів рослин, які були вирощені на той час і на тому місці.
Це відкриття може стати відправною точкою для подальших досліджень глиняних матеріалів із різних епох та регіонів.
Цегла, яка досі зберігається в Національному музеї Данії, була використана у будівництві Північно-Західного палацу в Німруді (нині північний Ірак) у період з 879 р. до н.е. по 869 р. до н. Завдяки клинописному напису на цеглині, вчені точно визначили його вік.
У ході проекту оцифрування цегли в 2020 році дослідники змогли витягти зразки з його внутрішнього ядра, що дозволило мінімізувати ризик контамінації ДНК. Було використано адаптований протокол, який раніше застосовувався для отримання ДНК з інших пористих матеріалів, наприклад, з кісток.
В результаті секвенування вилученої ДНК було виявлено 34 різні таксономічні групи рослин. Найпоширенішими видами були капуста (Brassicaceae) та верес (Ericaceae), а також були берези (Betulaceae), лаври (Lauraceae), парасолькові (Selineae) та культурні трави (Triticeae). Вчені порівняли свої результати із сучасними ботанічними записами з Іраку, а також з описами стародавніх ассирійських рослин.
Повідомляється, що цегла виготовлялася з глини, здобутої біля річки Тигр, і змішувалася з різними матеріалами, включаючи солому або гній. Вона не обпалювався, а природно висихала під сонцем, що допомогло зберегти генетичний матеріал у глині.
Крім захоплюючих відкриттів, зроблених на основі цієї конкретної цегли, дослідження також демонструє можливості методу та дає надію на ідентифікацію минулої флори та фауни в інших глиняних зразках з усього світу, отриманих із різних місць та часових періодів. Глиняні матеріали є найпоширенішими в археологічних розкопках і можуть бути точно датовані.
Підписуйся на наш Telegram-канал