Загублене на століття під товщею вод Середземного моря, одне з Семи чудес стародавнього світу знову повертається до життя. Нещодавно міжнародна команда підводних археологів здійснила історичний прорив, піднявши з морського дна біля узбережжя Єгипту двадцять два гігантські кам’яні блоки, вага яких сягає неймовірних вісімдесяти тонн, пише T4.
Ці масивні фрагменти є справжніми залишками легендарного Александрійського маяка, який понад тисячоліття слугував найвищим навігаційним орієнтиром античного світу, перш ніж був зруйнований серією катастрофічних землетрусів у чотирнадцятому столітті. Ця безпрецедентна рятувальна операція відкриває нову еру у вивченні античної інженерії та дозволяє науковцям розгадати таємниці споруди, яка колись освітлювала шлях кораблям на відстані до п’ятдесяти кілометрів.
Проєкт PHAROS та технологія цифрового відродження
Сьогодні процес вивчення античної спадщини вийшов далеко за межі традиційної експедиційної роботи, об’єднавши зусилля провідних істориків та IT-інженерів. Підняття цих колосальних монолітів, серед яких є частини головного вхідного порталу та фундаментальні плити, стало ключовим етапом масштабного наукового проєкту під назвою PHAROS. Ця інноваційна ініціатива є результатом тісної співпраці між Національним центром наукових досліджень Франції (CNRS), Міністерством туризму та старожитностей Єгипту, а також технологічним фондом Dassault Systèmes Foundation.
Головна мета дослідників полягає не просто у фізичному збереженні артефактів, а у створенні абсолютно точного «цифрового двійника» Фароського маяка. За допомогою передових технологій тривимірного сканування вчені оцифровують кожен міліметр піднятих блоків, щоб згодом об’єднати їх у єдину віртуальну модель із понад сотнею інших архітектурних фрагментів, які були ретельно каталогізовані під водою протягом останнього десятиліття.
«Головна мета цієї виняткової та видовищної операції — ретельно вивчити та відсканувати ці вцілілі архітектурні елементи, щоб додати їх до нашої величезної бази даних. Віртуальна модель не лише відродить первісну велич маяка, дозволивши людям досліджувати його так, ніби вони знаходяться на місці, але й дасть змогу інженерам зрозуміти точну хронологію руйнування цієї грандіозної вежі», — наголошують керівники проєкту у своїх офіційних пресрелізах.
Розгадка античних технологій освітлення
Створення надточної цифрової копії Александрійського маяка має вирішити кілька фундаментальних історичних загадок, які століттями не давали спокою науковому світу. Найбільша інтрига обертається навколо оптичної системи споруди. Експерти з Міністерства туризму та старожитностей Єгипту сподіваються, що комп’ютерна симуляція, побудована на основі реальних розмірів та кутів нахилу знайдених кам’яних блоків, допоможе нарешті встановити, чи використовували античні інженери виключно поліровані металеві дзеркала для збільшення потужності вогню, чи їхня оптична система включала більш складні елементи направленої дії.
Крім того, віртуальне моделювання фундаменту дозволить сучасним архітекторам зрозуміти, яким саме чином ця понад стометрова будівля, зведена близько 280 року до нашої ери за правління Птолемея II Філадельфа, змогла витримувати колосальні вітрові навантаження та постійні удари морських хвиль протягом більш ніж тисячі років до свого фатального падіння у морську безодню.
Читайте також: Вчені кажуть, що алюміній може стати ціннішим за золото
Підписуйся на наш Telegram-канал