Незалежний дослідник Метью Лакруа кидає виклик усталеній історичній парадигмі, заявляючи про відкриття доказів існування високорозвиненої глобальної цивілізації, що передувала відомим історичним епохам на десятки тисяч років. За словами Лакруа, ключем до цього сенсаційного висновку стала складна система символів, геометрії та архітектурних форм, закодована в стародавніх пам’ятках по всьому світу. Його теорія ґрунтується на аналізі повторюваних мотивів, таких як гігантські Т-подібні фігури, трирівневі заглиблення та ступінчасті піраміди, які зустрічаються в різних куточках планети — від Туреччини та Єгипту до Південної Америки та Камбоджі. Дослідник вважає, що ці знаки є частиною «стародавнього коду», створеного для збереження фундаментальних знань про походження людини та будову Всесвіту перед обличчям глобальних катастроф, пише T4.
Епіцентром цієї втраченої цивілізації Лакруа називає регіон озера Ван на сході Туреччини, а саме місцевість, відому як Іоніс. Він датує її віком близько 40 000 років і вважає місцем народження оригінальних архітектурних креслень, які згодом були розповсюджені по всьому світу. Особливу увагу він приділяє рельєфу Кефкалесі — базальтовому різьбленню, що містить іконографію, ідентичну тій, що знайдена в єгипетській Гізі та південноамериканському Тіуанако. На думку дослідника, наявність однакових символів — левів, сакральної геометрії та специфічних дверних прорізів — у настільки віддалених одна від одної культурах не може бути випадковістю і свідчить про єдине джерело знань.
Проривом у його дослідженні став детальний аналіз фотографії Храму Сфінкса в Єгипті, де Лакруа розгледів приховану перевернуту ступінчасту піраміду, вбудовану в структуру. Це відкриття змусило його переглянути все плато Гіза, виявивши аналогічні патерни в інших храмах комплексу. Використовуючи астрономічну прецесію та теорію про первісну форму Сфінкса у вигляді лева, він дійшов висновку, що вік єгипетських пам’яток може сягати 38 000 років, що збігається з датуванням Іоніса. Лакруа проводить паралелі з архітектурою Південної Америки, зокрема з комплексом Пума Пунку та пірамідою Акапана, стверджуючи, що вони є своєрідним «дзеркальним відображенням» єгипетських структур.
У центрі цієї глобальної системи лежить концепція «космограми» — геометричної моделі, що пояснює багатошаровість реальності. За інтерпретацією Лакруа, трирівневі символи відображають нефізичний підземний світ, фізичну реальність та небесні сфери, з’єднані центральною віссю. Він пов’язує це вчення з герметизмом і вважає, що стародавня цивілізація намагалася передати нащадкам ідею божественної природи людини та необхідності життя в гармонії з Всесвітом. Попри скептицизм академічної спільноти, яка датує згадані пам’ятки значно пізнішими періодами, Лакруа переконаний, що сучасне людство втратило цей зв’язок і живе всупереч законам, закарбованим у камені тисячоліття тому.
Раніше дослідник оприлюднив докази “інопланетного” походження єгипетських пірамід. Також, науковці не зупиняються досліджувати океани. Нещодавно їм пощастило зняти на відео гігантську фантомну медузу розміром з автобус.
