Вчені стали свідками зародження спільного акценту серед мінливого населення Антарктиди, де дослідники з різних країн проводять місяці разом в ізоляції на наукових станціях. Це унікальне середовище дало змогу зрозуміти, як можуть формуватися нові діалекти, пише T4.
Антарктида не має корінного населення чи постійних мешканців, але тут існує тимчасова спільнота вчених та допоміжного персоналу. Це екстремальне середовище створило ідеальні умови, своєрідну «чашку Петрі», для дослідження соціальної лінгвістики.
У 2019 році команда з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана вивчала фонетичні зміни у вимові 11 «зимівників» з Британської антарктичної служби. Група була надзвичайно різноманітною: вісім англійців (з півночі та півдня країни), один американець, один німець та один ісландець. Їхні професії також були різними — від кухаря, лікаря та електрика до вчених та IT-інженерів.
Дослідники записали голоси учасників на початку їхнього перебування, а потім робили повторні записи приблизно кожні шість тижнів. Протягом цього часу команда тісно працювала, спілкувалася та мала обмежений контакт із зовнішнім світом.
З часом дослідники помітили значні зміни в акцентах учасників. Однією з головних трансформацій стало те, що група почала вимовляти слова з довшими голосними звуками.
Крім того, з’явилася лінгвістична інновація. Наприкінці свого перебування учасники почали вимовляти звук «оу» — як у словах «шоу» або «бістро» — передньою частиною рота, а не задньою частиною горла. У лінгвістиці цей процес називається «фронтинг».
Яскравим прикладом фронтингу є австралійська англійська. У багатьох молодих австралійців голосний у словах на кшталт “goose” (гусак) вимовляється значно ближче до передньої частини рота, ніж у старших носіїв або в американській англійській. Замість глибокого звуку «у», він звучить яскравіше, майже як «ю».
Зміни в антарктичному акценті були ледь помітними, але достатньо значними, щоб їх можна було виміряти акустично.
«Антарктичний акцент насправді не помітний на слух — для цього знадобилося б набагато більше часу — але його можна виміряти за допомогою приладів», — пояснив автор дослідження, професор Джонатан Гаррінгтон.
Він додав, що цей акцент є «амальгамою» деяких аспектів вимови зимівників до прибуття в Антарктиду, доповненою «інновацією». Він перебуває в «ембріональному» стані, оскільки мав мало часу на розвиток і поширився лише в невеликій групі людей.
Це дослідження демонструє, що тісний контакт та ізоляція створюють ідеальні умови для швидкої еволюції нового акценту. Фактично, це той самий феномен, який перетворив британський акцент на американський чи австралійський, хоч і в набагато меншому масштабі. Це ставить питання про те, які ще нові акценти можуть виникнути в майбутньому, наприклад, коли людство дістанеться до Марса.
Читайте також про місце на Землі зберігає діаманти, які буквально валяються під ногами (ФОТО).