Протягом століть «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі зачаровувала глядачів своєю таємничою посмішкою, надихаючи мистецтвознавців та істориків на нескінченні дискусії. Тепер, завдяки використанню передових рентгенівських технологій, вчені зробили новаторське відкриття, що проливає світло на унікальні техніки, які використовував великий майстер, пише T4.
Дослідження, опубліковане в Journal of the American Chemical Society, виявило наявність рідкісної хімічної сполуки, відомої як плюмбонакрит, у першому шарі фарби знаменитої картини. Ця сполука є побічним продуктом оксиду свинцю, і її присутність є переконливим доказом того, що Леонардо, ймовірно, використовував порошок оксиду свинцю для загущення та прискорення висихання своїх фарб.
Провідний автор дослідження пояснив, що художник, скоріш за все, змішував оксид свинцю з лляною або горіховою олією. Це дозволяло створити більш густу пасту, яка за консистенцією нагадувала мед і швидше висихала. Крім того, така суміш надавала фарбі характерного золотистого відтінку, який можна помітити на знаменитому портреті.
Для того, щоб розкрити цей секрет, вчені використали рентгенівські промені в синхротроні — великому прискорювачі частинок. Вони дослідили мікроскопічний фрагмент фарби, не більший за людську волосину, взятий з верхнього правого краю картини. Цей метод дозволив визначити атомну структуру зразка та хімічно підтвердити наявність плюмбонакриту, що було зроблено вперше для робіт Леонардо.
Це відкриття вкотре підтверджує репутацію да Вінчі як генія-експериментатора. Фахівці зазначають, що кожна його картина є технічно унікальною, і він ніколи не використовував один і той самий метод двічі, постійно шукаючи нові способи для вдосконалення свого мистецтва.
Цікаво, що раніше плюмбонакрит знаходили в роботах Рембрандта, що свідчить про те, що голландський майстер міг використовувати подібну техніку через півтора століття після Леонардо. Це демонструє, як інноваційні підходи великих художників передавалися через покоління, і підкреслює довготривалий вплив да Вінчі не лише як митця, а і як хіміка-новатора.
Читайте також про грибок, який звинувачують у “проклятті Тутанхамона”.
