Таємниця зведення піраміди Хеопса, яка протягом тисячоліть залишалася однією з найбільших загадок археології, отримала нове раціональне пояснення завдяки масштабному дослідженню, опублікованому в журналі Nature. Традиційні теорії, що базуються на використанні зовнішніх похилих пандусів та величезної кількості рабської сили, тривалий час піддавалися критиці через неможливість пояснити, як масивні блоки вагою до 60 тонн піднімалися на сотні футів лише за два десятиліття. Доктор Саймон Андреас Шойрінг з медичного університету Вейля Корнелла запропонував модель, згідно з якою піраміда будувалася «зсередини назовні» за допомогою складної системи прихованих противаг та механізмів, що діяли як гігантський ліфт. Згідно з розрахунками вченого, використання ковзних противаг дозволяло єгиптянам укладати по одному блоку за хвилину, що пояснює феноменальну швидкість будівництва найбільшої споруди стародавнього світу, пише T4.
Центральним елементом цієї технологічної моделі виступають Велика галерея та Висхідний прохід, які дослідник переосмислює не як церемоніальні коридори, а як внутрішні будівельні пандуси. Наявність характерних подряпин, специфічних слідів зносу та відполірованих поверхонь на стінах галереї свідчить про те, що по них неодноразово рухалися важкі сани, виконуючи роль противаги. У цій системі Передпокій, невелику гранітну кімнату перед Кімнатою Царя, яку раніше вважали пасткою для грабіжників, ідентифіковано як механізовану підйомну станцію. Канавки в гранітних стінах та кам’яні опори, ймовірно, тримали дерев’яні колоди, через які перекидалися канати, створюючи систему блоків, здатну піднімати найважчі елементи конструкції, подібну до сучасної коробки передач.
Інженерний підхід Шойрінга також дає відповідь на питання про асиметричне розташування внутрішніх камер. Кімнати Царя та Цариці зміщені відносно центральної осі піраміди, що важко пояснити символізмом, але логічно обґрунтовано необхідністю обходити механічні перешкоди внутрішніх підйомних систем. Крім того, модель пояснює незначну увігнутість граней піраміди та нерівномірну висоту кам’яних шарів як результат динамічного зміщення точок підйому в міру росту конструкції. Гіпотеза про внутрішню систему блоків підкріплюється даними сучасного мюонного сканування, яке не виявило у ядрі піраміди великих невідкритих порожнин, що підтверджує цілісність конструкції навколо механічної осі. Якщо ці висновки будуть остаточно підтверджені, вони назавжди змінять уявлення про рівень технічного розвитку Стародавнього Єгипту, демонструючи, що Велика піраміда була не лише гробницею, а й шедевром інженерної думки, у якого функціональність диктувала форму.
Читайте за темою: Як виявилось, їх не чотири. Скільки насправді сторін має піраміда Хеопса
