Дослідники з Австрії та Швейцарії надали детальний опис збереженого скелета стародавньої акули Asteracanthus. Вивчення цього скелета дозволило встановити, що акула досягала довжини 2,5 метра, що робить її однією з найбільших хижаків свого часу.
Хрящові риби, зокрема акули, є однією з найбільш успішних еволюційних груп серед хребетних, яка з’явилася на Землі мільйони років тому і існує до сьогодні.
Акула Asteracanthus існувала від девонського до крейдяного періодів, охоплюючи період між 416 і 70,6 мільйонами років тому. Зазвичай відома за знахідками зубів, оскільки їх хрящовий скелет рідко зберігається.
Однак, викопні рештки астераканта, знайдені у відомих вапняках Зольнхофена в Баварії, датовані 150 мільйонами років, дали змогу вченим точно встановити розміри цієї акули.
Тулуб був широким на передній частині і звужувався до задньої, а шкіра була вкрита зубчиками. Характерною ознакою акули була коротка, тупа морда та широкий рот з декількома рядами зубів, які використовувалися для полювання та подрібнення їжі.
Плавці, розміщені на тілі акули, свідчать про те, що, хоча астераканти й були відносно повільними плавцями, вони все ж залишалися активними хижаками, що полювали на різноманітних морських істот.
Читайте також: Вчені показали головного хижака Амазонки
Підписуйся на наш Telegram-канал