Компанія Kyodo Senpaku прагне відродити японську китобійну галузь, яка перебуває у занепаді, про що свідчить презентація їхнього нового китобійного судна.
Згідно з японськими ЗМІ, новий китобійний завод Kangei Maru здійснив свій перший рейс із порту Сімоносекі 21 травня.
Корабель, вартістю 48 мільйонів доларів, має довжину 112,6 метра, ширину 21 метр та важить близько 9299 тонн. Він здатний подорожувати на відстань до 13 000 кілометрів, що дозволяє йому досягти Антарктичного океану.
Цей великий корабель дозволить меншим китобійним човнам транспортувати виловлених китів до центрального судна. На борту Kangei Maru є обробний блок, де м’ясо китів ріжуть, перевіряють на якість і заморожують.
«Ми працюватимемо як єдине ціле, щоб зберегти культуру китобійного промислу назавжди», — заявив президент Kyodo Senpaku Хідекі Токоро під час церемонії відправлення корабля.
Ця подія сталася невдовзі після того, як 9 травня уряд Японії оголосив про дозвіл китобоям полювати на фінвалів, збільшивши кількість комерційних видів китобійного промислу в країні до чотирьох, включаючи малих китів, китів Брайда та сейвалів.
Рішення Японії щодо розширення китобійного промислу викликало обурення міжнародних природоохоронних організацій, які назвали цей крок «жахливим кроком назад».
«Нові плани полювання на фінвалів викликають серйозне занепокоєння. Це другі за величиною тварини на Землі. Вбивство китів завдає значних страждань через їхній розмір, а між першим ударом гарпуна і смертю часто проходить значний час», — зазначила Нікола Бейнон, керівник кампаній австралійського відділення Humane Society International (HSI) у заяві щодо запуску Kangei Maru.
«Усі види китів стикаються з численними загрозами у своєму морському середовищі, такими як зміна клімату, шумове забруднення, зіткнення з кораблями та прилов риби. Немає жодного харчового, наукового чи морального виправдання для вбивства цих чудових океанських гігантів, тому запуск Kangei Maru є жахливим видовищем у час, коли важливо зберегти, а не вбивати китів», — додав Адам Пейман, директор програм дикої природи HSI.
Японія відновила комерційний китобійний промисел у червні 2019 року після суперечливого виходу з Міжнародної китобійної комісії (IWC), яка регулює китобійну галузь. Комерційний китобійний промисел був заборонений після мораторію IWC у 1982 році, хоча дозволяв країнам вбивати китів для наукових досліджень та аборигенного китобійного промислу.
Понад 80 країн підписали угоду, яка набула чинності в 1986 році. Однак кілька країн, зокрема Норвегія, Данія/Гренландія, росія, Ісландія та Японія, продовжували полювати на китів під виглядом наукових досліджень.
Останні спроби Японії відновити китобійний промисел супроводжувалися активною піар-кампанією, яка намагалася відповісти на “односторонні антикитобійні медіа”. Вони стверджують, що багато популяцій китів відновилися настільки, що вони створюють загрозу для морських екосистем, споживаючи більше риби, ніж улов людини.
Дійсно, деякі популяції китів відновилися за останні десятиліття, насамперед через припинення китобійного промислу, але багато з них не досягли рівня, який був до промислу. Ті, що відновилися, зараз стикаються з новими загрозами, такими як зміна клімату та забруднення.
