У часи, коли середні температури на Землі невпинно зростають через зміну клімату, є регіон, який поводиться парадоксально. Мова про Північноатлантичну холодну пляму (англ. North Atlantic Warming Hole, скорочено — NAWH), розташовану на південь від Гренландії між Ірландією та північною Атлантикою. Незважаючи на глобальне потепління, ця частина океану поступово охолоджується — і, за новими даними, процес лише посилиться у найближчі десятиліття, пише T4.

Цей аномальний регіон чітко виділяється на глобальних картах температур — яскраво-синя пляма серед морів, розфарбованих у теплі жовто-оранжеві тони. Хоча світовий океан в цілому нагрівається, NAWH демонструє зворотну тенденцію, і вчені попереджають: до 2040 року охолодження тут може значно прискоритися.

Північноатлантична холодна пляма — або «холодна бульбашка» — розташована на південь від Гренландії. Фото: Annie Spratt unsplash.com

До такого висновку дійшла команда під керівництвом Кей МакМонігал, доцентки Університету Аляски у Фербенксі, яка провела серію комп’ютерних симуляцій. Моделі базувалися на даних із 1850 по 2014 рік і враховували сценарій із помірно високими викидами парникових газів. У процесі моделювання дослідники розглядали два варіанти розвитку подій: один — із врахуванням зміни вітрів, інший — без.

Результати показали, що послаблення вітрів у Північній Атлантиці призведе до менш активного перемішування океанічних мас. Саме ці вітри зазвичай піднімають теплі води з глибин до поверхні, створюючи ефект прогрівання. Якщо ж вітри стануть слабшими, тепла вода залишатиметься внизу, а на поверхні переважатиме холодніша вода, яка за допомогою течій поширюватиметься на великі відстані, охолоджуючи ще більші території.

За прогнозами, це нове посилене охолодження триватиме до 2070 року.

Проте наслідки цього явища виходять далеко за межі морської поверхні. Холодна пляма може вплинути на Північноатлантичний реактивний струмінь, який відіграє ключову роль у формуванні погодних умов у Європі. Зміни в температурі океану здатні впливати на кількість опадів, температуру повітря та навіть частоту штормів у регіоні.

«Ми бачимо значні кліматичні наслідки для Європи», — пояснює МакМонігал. «Якщо ми хочемо точно прогнозувати погоду і зміни клімату, ми повинні враховувати поведінку вітрів».

Це дослідження підкреслює важливість високоточного моделювання клімату, особливо в умовах регіональних аномалій, які можуть суттєво змінити локальні умови навіть у глобальному контексті потепління. Поки решта планети поступово нагрівається, Північноатлантична холодна пляма стає дедалі холоднішою — і може стати новим викликом для європейського клімату у найближчі десятиліття.

Читайте також, чи може людство жити у комп’ютерній симуляції, створеній високотехнологічною цивілізацією.

Exit mobile version