Нещодавно астрономи зафіксували 40 000-й близькоземний астероїд, це стало не просто статистичним показником. Цей рубіж підкреслив масштаб реальної загрози, яка постійно супроводжує Землю від моменту народження Сонячної системи. Кожен з цих об’єктів, від крихітних уламків завдовжки кілька метрів до гігантів діаметром у кілометри, є фрагментом первісної космічної речовини, яка понад чотири мільярди років тому формувала планети. Тепер ці уламки рухаються просторами навколо Сонця, а частина з них проходить у межах приблизно сорока п’яти мільйонів кілометрів від орбіти Землі. Саме вони становлять найбільший інтерес і найпомітніший ризик для нашої планети, пише T4.
Каталог близькоземних астероїдів зростав повільно до кінця XX століття. Перший такий об’єкт, Ерос, був виявлений ще у 1898 році, але впродовж десятиліть подібні знахідки були поодинокими. Прорив став можливим завдяки появі оглядових телескопів, які з 1990-х років почали регулярно сканувати великі площі неба. Потік відкриттів стрімко зростав, і вже у 2016 році було відомо п’ятнадцять тисяч близькоземних астероїдів. Через шість років їх стало понад тридцять тисяч, а у 2025 році число перевищило сорок тисяч. Близько десяти тисяч з них були виявлені лише за останні три роки, що демонструє, як швидко вдосконалюються методи спостереження.
Кожен новий об’єкт проходить через складну систему оцінки ризиків. Центр координації близькоземних об’єктів Європейського космічного агентства збирає всі доступні спостереження, уточнює орбіти й прогнозує рух астероїдів на десятиліття вперед. Практично дві тисячі з них мають ненульову ймовірність зіткнення із Землею у найближчі сто років, хоча більшість є надто малими, щоб бути небезпечними на глобальному рівні. Проте навіть об’єкт діаметром у сто або двісті метрів здатний спричинити катастрофічні руйнування регіонального масштабу, і саме такі астероїди найскладніше виявити. За сучасними оцінками, відомо лише близько тридцяти відсотків цих середніх за розміром об’єктів.
Пошук продовжує прискорюватися. Нещодавно введена в експлуатацію обсерваторія Вери Рубін у Чилі скануватиме все видиме небо кожні кілька ночей, збільшуючи кількість спостережень і дозволяючи виявляти тьмяні рухомі об’єкти. Телескопи Flyeye, розроблені ЄКА, забезпечать надшироке поле зору, здатне помічати швидкі астероїди, які проходять між стандартними кадрами. У космосі цю діяльність доповнить обсерваторія NEOMIR, яка працюватиме у діапазоні інфрачервоного випромінювання та стежитиме за об’єктами, що наближаються до Землі з боку Сонця. Саме з цього напрямку у 2013 році непоміченим прилетів метеор, який вибухнув над Челябінськом.
Виявлення небезпечних астероїдів є лише першим кроком. Другий полягає у здатності відхилити об’єкт, якщо він справді прямує до Землі. Для цього проводиться серія експериментів. Місія NASA DART у 2022 році навмисно врізалася в астероїд Диморфос, змінюючи його орбіту, а європейська місія Hera зараз досліджує результати удару, щоб створити точнішу модель ефективності таких маневрів. Паралельно готується місія Ramses до астероїда Апофіс, яка допоможе зрозуміти, як близьке проходження повз Землю у 2029 році вплине на його структуру та рух.
Попри величезну кількість виявлених об’єктів, прямої загрози для Землі зараз немає. Але для безпеки нашої планети ключовим є не стільки знання про сьогодні, скільки здатність передбачити завтрашні ризики. Кожен новий астероїд у каталозі підвищує точність прогнозів, а нові телескопи та космічні місії поступово закривають усі сліпі зони. Виявлення сороктисячного об’єкта стало нагадуванням, що космічний простір навколо Землі не порожній. Він заповнений об’єктами, які становлять потенційну загрозу, але водночас дають змогу краще зрозуміти природу нашої планетної системи. Планетарний захист перестав бути гіпотетичною дисципліною і перетворився на одну з ключових сфер сучасної науки.
Цікаво знати: Вчені показали місце на карті, де насправді затонув “Титанік”
Підписуйся на наш Telegram-канал