Сучасна кліматологія та гідрологія офіційно зафіксували перехід планети у нову, критичну еру, яку Інститут водних ресурсів, навколишнього середовища та здоров’я Університету ООН (UNU-INWEH) вперше класифікував як глобальне водне банкрутство. Цей радикальний термін впроваджується замість звичних понять «водний стрес» чи «водна криза», оскільки останні більше не здатні повноцінно описати реальність, у якій природне відновлення ресурсів стало фізично неможливим. Водне банкрутство визначається як стан, за якого довгострокове споживання прісної води стабільно перевищує обсяги її поповнення, що призводить до такої глибокої деградації екосистем, за якої повернення до попередніх рівнів стає нереальним. Такий підхід підкреслює, що людство більше не стоїть перед загрозою майбутнього дефіциту, а вже перетнуло точку неповернення, виснажуючи річки, озера та підземні горизонти швидше, ніж природа здатна їх регенерувати, пише T4.
Основними ознаками цього глобального фінансового краху природного капіталу є стрімке скорочення площі найбільших озер світу та поява великих річок, які протягом певних періодів року взагалі не досягають морів. Масштаби втрат вражають: за останні п’ять десятиліть планета втратила близько 410 мільйонів гектарів водно-болотних угідь, що територіально дорівнює площі всього Європейського Союзу. Ситуація ускладнюється виснаженням ґрунтових вод, адже близько 70 відсотків основних водоносних горизонтів, які є ключовими джерелами питної води та зрошення для мільярдів людей, демонструють стійку тенденцію до зниження рівня. Це призводить до виникнення так званих криз «нульового дня», коли міська інфраструктура виявляється неспроможною забезпечити попит населення на воду, що стає новим обличчям повсякденної реальності для мегаполісів на всіх населених континентах.

Кліматичні зміни виступають потужним каталізатором цього процесу, спричинивши втрату понад 30 відсотків маси світових льодовиків з 1970 року, що критично підриває стабільність сезонних талих вод. Директор UNU-INWEH Кавех Мадані наголошує, що уряди країн світу повинні відмовитися від сприйняття дефіциту води як тимчасового явища і «бути чесними», оформивши символічну заяву про банкрутство вже сьогодні. Визнання цієї гіркої реальності є необхідним кроком для тотального перегляду політики водокористування, оскільки подальше зволікання лише посилює незворотну шкоду для біосфери. Хоча глобальна картина залишається неоднорідною і деякі регіони демонструють успіхи в локальному управлінні, загальний тренд вказує на те, що світ вичерпав свій кредитний ліміт у природи, і лише фундаментальна зміна ставлення до води як до вичерпного активу може запобігти повному колапсу цивілізації.
Лише 5 з 80: без яких органів людина не зможе жити


Підписуйся на наш Telegram-канал