Стрімка інтеграція штучного інтелекту в повсякденне життя, що відбулася за останні три роки з моменту появи ChatGPT, породила хвилю побоювань щодо майбутнього ринку праці та потенційного масового безробіття. Проте економіст Рено Фукар у своєму аналізі для видання The Conversation стверджує, що реальна загроза технологічної революції криється не у відсутності робочих місць, а в посиленні соціальної нерівності. Статистичні дані станом на січень 2026 року демонструють парадоксальну картину: попри активне впровадження ШІ, рівень безробіття в ЄС, Великій Британії та США перебуває на історично низьких позначках. Це пояснюється тим, що технології не лише заміщують певні функції, а й створюють нові види діяльності, як це відбувалося під час автоматизації сільського господарства чи появи банкоматів у другій половині XX століття. Наприклад, попри прогнози про зникнення професії радіолога через здатність нейромереж аналізувати знімки, попит на цих фахівців лише зріс, оскільки ШІ підвищив їхню продуктивність, дозволивши лікувати більше пацієнтів, пише T4.
Проте справжній ризик штучного інтелекту полягає в тому, наскільки нерівномірно розподіляються вигоди від його використання. Хоча спочатку вважалося, що доступ до цифрового помічника зрівняє можливості людей, останні дослідження вказують на протилежний ефект: найбільшу вигоду отримують висококваліфіковані фахівці та підприємці, які вже мають базу знань для ефективного керування алгоритмами. Експерименти із шахістами підтвердили цей висновок, показавши, що гравці з меншими здібностями рідше дотримуються високоякісних порад ШІ, оскільки вміння критично приймати поради саме по собі є окремою складною навичкою. Таким чином, замість загального процвітання ми можемо отримати суспільство, розділене на дві нерівні частини: невелику групу привілейованих працівників, які контролюють машини та генероване ними багатство, і більшість, застряглу на низькопродуктивних роботах без перспектив зростання зарплати.
Штучний інтелект, подібно до інтернету чи електрики, є «повільною революцією», яка поступово змінює звички, але перехідний період завжди залишається найскладнішим етапом. Сьогодні фірми часто використовують ШІ як зручний привід для стандартних скорочень, проте критично важливо, щоб працівники знаходили ніші, де машини роблять людину продуктивнішою, а не перетворюють її на свого слугу. Кожна технологічна епоха робила світ багатшим і комфортнішим, але нинішній виклик полягає в тому, як суспільство зможе допомогти кожному громадянину стати господарем нових інструментів. Головна загроза майбутнього — це не машини, що замінюють людей, а світ, у якому лише обрані здатні використовувати інтелектуальну міць алгоритмів, залишаючи інших за межами економічного прогресу.
Читайте також: Білл Гейтс розкрив професію, яку ніколи не зможе замінити штучний інтелект
