Новітня розробка в галузі штучного інтелекту вражає своєю здатністю відтворювати обличчя людини, використовуючи для аналізу лише невеликі фрагменти її ДНК. Ця інноваційна система, названа Difface, була розроблена вченими Китайської академії наук. Для навчання моделі використовувалися дані майже десяти тисяч добровольців, які належали до китайської етнічної групи хань. Кожен учасник надав повну послідовність свого геному та високоякісне 3D-сканування обличчя, пише T4.
Аналізуючи закономірності в ДНК, зокрема сегменти, відомі як однонуклеотидні поліморфізми (SNP), що мають вплив на формування рис обличчя, система Difface навчилася встановлювати відповідність між генетичними маркерами та фізичними характеристиками, такими як форма носа, структура вилиць та лінія щелепи. Це дозволило штучному інтелекту стискати генетичні дані та інформацію про обличчя в єдиний спільний простір. Потім для створення цифрового зображення обличчя була застосована техніка штучного інтелекту, відома як дифузія. Результати відтворення облич за допомогою штучного інтелекту на основі ДНК виявилися надзвичайно точними. Використовуючи лише введені генетичні дані, середня похибка системи становила близько 3,5 міліметра. При додаванні інформації про вік, стать та індекс маси тіла (ІМТ) похибка зменшилася до менш ніж 3 міліметрів.
Найбільш очевидним практичним застосуванням цієї технології є криміналістика. Інструмент штучного інтелекту, здатний відтворювати обличчя на основі ДНК, може бути цінним для правоохоронних органів при розслідуванні злочинів. Знайдена на місці злочину ДНК може бути використана для реконструкції ймовірного обличчя підозрюваного, навіть за відсутності свідків або записів з камер спостереження. Це може значно полегшити розкриття злочинів, де немає інших зачіпок.
Однак, можливість відтворення обличчя за допомогою штучного інтелекту також викликає серйозні занепокоєння щодо конфіденційності особистих даних. Якщо обличчя можна відтворити з того, що вважається “анонімною” ДНК, поняття генетичної конфіденційності опиняється під загрозою. Навіть якщо використання цієї технології буде обмежено лише правоохоронними органами, немає гарантії, що комерційні компанії не розроблять власні версії поза цими межами. Крім того, зростають ризики стеження, особливо в країнах, де вже існують генетичні бази даних для моніторингу населення. Теоретично, обличчя будь-якої людини можна буде відтворити, маючи доступ до такого незначного біологічного матеріалу, як одна волосина.
Навіть у сфері медицини, де ця технологія могла б допомогти візуалізувати генетичні порушення або прогнозувати закономірності старіння, виникають важливі етичні питання. Що станеться, якщо страхові компанії або роботодавці отримають доступ до цих генетичних даних? Як вони будуть їх використовувати, і хто зможе гарантувати, що ці дані використовуватимуться лише з етичних міркувань?
На даний момент система Difface ефективно працює лише з особами китайського походження хань, оскільки навчальний набір даних був недостатньо різноманітним для застосування в глобальному масштабі. Розширення можливостей моделі потребуватиме значно більших та різноманітніших наборів даних, а також суворіших заходів безпеки. Це є позитивною новиною для решти населення, оскільки дає час для обговорення та розробки етичних норм використання цієї технології. Однак, це відкриття яскраво демонструє величезний потенціал штучного інтелекту. Він не лише здатен імітувати мільйони років еволюції та допомагати в діагностиці захворювань, але й може відтворювати цілісні обличчя, маючи лише невелику кількість генетичної інформації. Ми дійсно живемо в епоху безпрецедентних технологічних можливостей.
Раніше ми повідомляли, що новий ШІ перекладатиме мову тварин на людську.
Підписуйся на наш Telegram-канал