Програма розробки танків Leopard розпочалася у 1970 році. Перший прототип був побудований у 1972 році, у перший серійний танк Leopard 2 було передано німецькій армії у 1979 році. Танк Leopard 2 зазнавши ряд удосконалень з моменту появи в різних конфігураціях, перебуває на озброєнні 19 армій світу, багато хто з них розробив свої власні модифікації танка.
На початок 2015 року вироблено понад 3600 танків цього типу, на 2017 рік використовується 2516 одиниць Leopard 2 у різних модифікаціях. Стоїть на озброєнні армій Німеччини, Австрії, Угорщини, Польщі, Туреччини, Сінгапуру, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Іспанії, Данії, Греції, Фінляндії та інших країн.
Leopard 2 має класичне компонування з розміщенням моторно-трансмісійного відділення в кормовій, бойового відділення в середній та відділення управління в лобовій частині машини. Екіпаж танка складається з чотирьох осіб: командира, навідника, заряджаючого і механіка-водія. Механік-водій знаходиться в передній частині корпусу, командир танка, навідник зброї (праворуч від гармати) і заряджаючий (ліворуч) знаходяться в вежі.
Танки мають комбіновану багатошарову броню, захист від ЗМУ, стабілізовану у двох площинах зброю, прилади нічного бачення.
Озброєння всіх танків, за винятком моделі А6, складається з 120-мм гладкоствольної гармати компанії Rheinmetall довжиною ствола 44 калібру, двох 7,62-мм кулеметів – спареного з гарматою та зенітного, розташованого на даху вежі. Крім того, на вежі розташовувалися блоки мортир, призначені для постановки димової завіси. На танках постійно модернізувався броньовий захист та системи управління вогнем.
Башта та корпус зварні. Верхній лобовий листок корпусу має великий кут нахилу. У конструкції бронекорпусу та вежі використовується комбінована броня «третього покоління», створена на базі броні типу «Чобхем» та бортові екрани з армованої гуми. Внутрішні поверхні бойового відділення танка покриті тканинними матами з міцного арамідного волокна. Їх призначення – зменшення кінетичної енергії та кута розльоту конуса заброньових уламків, що утворюються при пробитті броні.
Leopard 2 оснащений потужною 120-мм гладкоствольною гарматою Rh-120 фірми Rheinmetall. Короткий ствол зброї спрощує стабілізацію при русі танка і полегшує його балансування, а також підвищується точність стрільби на ходу.
Основними снарядами є БОПС DM43 та кумулятивно-уламковий DM12. З гарматою спарений кулемет MG3 калібру 7,62-мм. Ще один MG3 знаходиться в турельній установці на заряджальному люку. Rheinmetall розробив оновлення для танків, що дозволяє стріляти ізраїльськими ПТУРами LAHAT.
Система управління вогнем
Система управління вогнем переробляє велику кількість даних для стрільби в різних варіантах. Для прицілювання та поразки цілі навіднику треба лише вибрати мішень і поставити на неї маркер. Виявити замасковані цілі допомагає спеціальний датчик, що реагує на їхнє теплове випромінювання. Здатний вести вогонь по цілі, що рухається, перебуваючи в русі по нерівній місцевості.
Засоби спостереження
Основним прицілом навідника є EMES 15[en], розроблений фірмою Carl Zeiss. У приціл поєднані лазерний та стереоскопічний далекоміри. Комбінація двох далекомірів, що використовують різні принципи для визначення відстані до цілі, дозволяє підвищити достовірність та точність виміру. Навідником використовується допоміжний приціл – монокулярний перископічний TZF-1A.
У командира встановлено панорамний перископічний приціл PERI-R-12 із стабілізованою лінією візування. Командир танка може самостійно наводити гармату, для чого застосовується механізм синхронізації оптичної осі прицілу та осі ствола зброї. У темний час доби використовуються активні інфрачервоні прилади нічного бачення та спостережні пристрої з електронно-оптичними підсилювачами.
Двигун та трансмісія
Силова установка поєднана в єдиний конструкційний блок, у польових умовах його можна замінити за 45 хвилин. Двигун у МТО розташований уздовж корпусу танка, а між МТО та бойовим відділенням встановлена вогнетривка перегородка. Танк має багатопаливний V-подібний 12-циліндровий чотиритактний дизельний двигун MB 873 потужністю 1500 к. с. при 2600 об/хв.
Двигун розроблений та виробляється німецькою фірмою MTU, відноситься до дизелів передкамерного типу, має рідинне охолодження та турбонаддув. На двигуні розміщені два турбокомпресори та два охолоджувачі надувного повітря, включені в загальну систему охолодження.
Трансмісія HSWL-354/3 фірми Renk[de] гідромеханічна з блокованим комплексним гідротрансформатором, 4-ступінчастою планетарною коробкою передач та диференціальним двопотоковим механізмом повороту з гідрооб’ємною передачею. Гідротрансформатор вимикається за допомогою блокувального фрикціону.
Коробка передач складається з трьох планетарних рядів з дисковими гальмами, що забезпечують включення І, ІІ і ІІІ передач, і блокувального фрикціону для включення ІV передачі.
Ходова частина
Пробіг танка до капітального ремонту встановлено 10 000 кілометрів. В системі підресорювання застосована індивідуальна торсіонна підвіска з фрикційними амортизаторами на 1, 2, 3, 6, 7 вузлах та гідравлічними підресорниками. Гусениця має гумову бігову доріжку та знімні гумові подушки.
Модифікації
На машини першої серії (бойова маса становила понад 50 тонн) було встановлено тепловізори, танкам було присвоєно позначення 2А1. До боєкомплекту входили бронебійні оперені підкаліберні снаряди та фугасно-кумулятивні, призначені для ураження широкого спектра цілей. 15 з 42 пострілів зберігалися в укладанні першої черги, в кормовій ніші вежі під вишибною панеллю, решта знаходилася ліворуч від механіка-водія без жодного захисту.
Танки другої та третьої серій, що вироблялися в 1982-1984 роках, отримали позначення A2. Серед змін було поліпшення приладів спостереження командира, прицілу навідника, зміну розташування боєкомплекту, палива з метою підвищення безпеки та ін.
Танки четвертої серії, що вироблялися в 1984—1985 роках, одержали позначення A3 і такі доробки, як: нова радіостанція, додатковий захист боєкомплекту та ін.
У 1985—1987 роках виготовлялась п’ята серія машин, що отримали найсерйозніші поліпшення з вжитих на той момент: різке збільшення бронезахисту вежі, додаткові заходи щодо підвищення виживання екіпажу, введення вдосконаленого балістичного обчислювача в СКВ, введення в боєкомплект снарядів підвищеної потужності.
У 2010 році на виставці Eurosatory німецька компанія Krauss-Maffei Wegmann (KMW) продемонструвала нову, восьму модифікацію танка Leopard 2 під назвою Leopard 2А7+.
Нова модифікація танка є модульним пакетом оновлень, з можливістю оптимізації під конкретні вимоги його замовників.
За бойовою масою танк Leopard 2А7+ значно перевершує попередню модифікацію, його маса може досягати 70 тонн. Leopard 2A4/Leopard 2A5 з короткою 120-мм гарматою (довжина ствола 44 калібру) може бути перероблений Leopard 2А7+.
