Стародавні кам’яні знаряддя, відомі як олдувайські (Oldowan), є найдавнішими зразками технології, які будь-коли знаходили на Землі. Але хто ж саме їх створив — залишається загадкою. Нове дослідження нарешті дозволяє звузити коло потенційних творців, пише T4.
Перші знахідки олдувайських інструментів були зроблені ще у 1930-х роках у відомій Олдувайській ущелині (Танзанія), однак згодом подібні артефакти виявили в Ефіопії, Кенії, Південній та Центральній Африці. Найстаріші з них, знайдені в районі Гона (Ефіопія), датуються приблизно 3,3 мільйона років тому.
Ці знаряддя — це грубо оброблені камені з гострими краями, які утворюються внаслідок відбивання пластин. Їх використовували для різання, рубання та шкребання. Вони вважаються першим свідченням культурної поведінки у людській еволюції.
Довгий час вчені вважали, що кам’яні інструменти могли належати до рук Paranthropus boisei — представника вимерлої групи австралопітеків. Однак з часом перевага була надана Homo habilis — першому представнику роду Homo, завдяки його більшим мозковим об’ємам та більш рухливим рукам.
Та нещодавні знахідки ускладнили картину. Виявлені артефакти віком у 3,3 млн років передують появі роду Homo, тож знову повернулося припущення, що Paranthropus boisei, Australopithecus garhi чи інші ранні гомініди також могли бути їх творцями.
Міжнародна команда вчених застосувала статистичну модель “оптимального лінійного оцінювання”, щоб з’ясувати, які саме види гомінідів існували одночасно з олдувайськими знаряддями. Вони проаналізували хронологічний збіг між видами та артефактами.
Фото: Didier Descouens
Результати показали, що технологія Oldowan існувала орієнтовно з 3,25 до 1,6 мільйона років тому — що робить її найдовшою культурною традицією в історії людства. Модель також вказала, що Australopithecus afarensis не міг бути творцем цих знарядь, бо не перетинався з ними у часі.
У випадку з Australopithecus africanus та Paranthropus robustus спостерігається тимчасове перекриття з періодом існування олдувайських інструментів, однак доказова база поки що недостатня для однозначних висновків.
Висновок дослідників доволі несподіваний: найімовірніше, ці знаряддя створювали не представники одного виду, а одразу кілька різних. Тобто як Homo habilis, так і Paranthropus boisei або інші види могли самостійно, або спостерігаючи один за одним, освоїти виготовлення знарядь.
Більше того, автори не виключають варіант культурного переносу: наприклад, P. boisei міг “перейняти” інструментальну практику від Homo — не обов’язково через навчання, а через спостереження чи навіть самостійну реконструкцію технології.
Інші види, як-от Homo erectus, вже в подальшому створювали більш складні знаряддя Acheulean, тоді як інші продовжували користуватись старою технологією.
Це дослідження вкотре підтверджує: історія розвитку людства — це не лінійний прогрес одного виду, а складна, переплетена мозаїка еволюцій, спостережень та пристосувань. І навіть простий камінь з гострим краєм може розповісти про це більше, ніж здається на перший погляд.
Підписуйся на наш Telegram-канал