Традиція дбати про своїх предків і проводити ритуали прощання довгий час вважалася унікальною рисою нашого виду, Homo sapiens. Однак нове дослідження знахідки з одного з найдавніших у світі місць спочинку ставить цю ідею під сумнів, показуючи, що юний представник давньої спільноти був гібридом неандертальця та сучасної людини, пише T4.
Понад 100 000 років тому в регіоні Левант (сучасний Ізраїль) доісторичні люди почали створювати особливі місця для вшанування пам’яті членів своєї спільноти. В одному з таких місць, печері Схул, були виявлені скам’янілості дитини, яка прожила від трьох до п’яти років. Десятиліттями вчені сперечалися щодо її видової приналежності: деякі риси кісткової структури нагадували архаїчних Homo sapiens, тоді як інші були ближчими до неандертальців.
Фото: Hanay через Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Щоб пролити світло на цю таємницю, автори нового дослідження, опублікованого в журналі l’Anthropologie, провели повторний аналіз будови черепа та щелепи дитини.
Використовуючи комп’ютерну томографію та створивши першу 3D-модель кісткового лабіринту внутрішнього вуха, дослідники виявили дивовижну комбінацію ознак. З одного боку, загальний вигляд задньої частини черепа та структура внутрішнього вуха відповідали анатомії сучасної людини. З іншого боку, форма нижньої щелепи та особливості зубної дуги були характерними для неандертальців.
Ця мозаїка рис не дозволяє однозначно віднести знахідку до якогось одного виду. Вчені дійшли висновку, що індивід, імовірно, був гібридом. Вони пропонують класифікувати цей зразок як частину місцевого «палеодему» — змішаної популяції, що існувала в Леванті в середньому палеоліті.
Це відкриття має фундаментальні наслідки для нашого розуміння історії людства. Воно показує, що традиція дбати про членів своєї спільноти після їхнього відходу з життя не була унікальною для Homo sapiens, і що інші людські групи також володіли емоційною та когнітивною складністю для такої поведінки. Крім того, це підсилює теорію про те, що Левант був своєрідним «плавильним котлом», де різні види людей не просто співіснували, а й активно взаємодіяли та створювали генетично й культурно гібридні спільноти.
Як зазначає авторка дослідження Анна Дамбрікур Малассе, це відкриття залишає і нові запитання. У Леванті не знайдено скам’янілостей неандертальців такого ж віку, що ставить під сумнів, які саме групи схрещувалися. «Головне питання: ким були дорослі, які з такою повагою ставилися до юного члена своєї спільноти, чий рід не був виключно sapiens?» — розмірковує вчена. Відповідь на нього може назавжди змінити наші уявлення про те, хто ми є і звідки походить наша людяність.
Читайте також про найбільший вулкан у Сонячній системі: він в 3 рази вищий за Еверест.
Підписуйся на наш Telegram-канал