Археологічні відкриття часто переносять нас у минуле, але рідко коли вони дозволяють зазирнути в життя конкретної людини, що жила тисячі років тому. Нещодавня знахідка в Данії змінила це уявлення. На археологічній ділянці Сільтгольм на острові Лолланд було знайдено найстарішу “жувальну гумку” на Землі — шматок березової смоли, що зберігся протягом 5700 років і досі містить ДНК своєї власниці. Це безпрецедентне відкриття, опубліковане в Nature Communications, дозволило вченим реконструювати повний геном молодої жінки кам’яної доби. На смолі, яку колись жували, щоб зробити її пластичною для виготовлення інструментів, збереглися сліди зубів, що стали справжньою генетичною капсулою часу. Завдяки своїм антисептичним і водостійким властивостям, березова смола виявилася ідеальним середовищем для збереження ДНК, пише T4.
Вчені з Копенгагенського університету, які провели дослідження, назвали дівчину Лола. Аналіз ДНК показав, що у неї була темна шкіра, темне волосся та блакитні очі — поєднання, яке було поширене в мезолітичній Європі, але рідко зустрічається сьогодні. Вона належала до спільноти західних мисливців-збирачів, які ще не змішувалися з неолітичними землеробськими популяціями, що поширювалися в той час Скандинавією. Це дає переконливі докази того, що після останнього льодовикового періоду в Скандинавії могли оселитися дві різні хвилі населення. Дослідження також показало, що Лола була більш споріднена з мисливцями-збирачами з материкової Європи, ніж з центральними скандинавами свого часу.
Крім генетичної інформації про саму Лолу, у смолі збереглася величезна кількість мікробів та стародавніх патогенів. Вчені виявили сліди бактерії Streptococcus pneumoniae, яка досі викликає пневмонію, а також сліди вірусу Епштейна-Барр, пов’язаного з мононуклеозом. Це відкриття надає унікальну можливість вивчити еволюцію бактерій та мікробіом стародавніх людей. Більше того, у смолі були знайдені ДНК-сигнали фундука та качки, що свідчить про те, що ці продукти були частиною щоденного раціону Лоли.
Відкриття є надзвичайно важливим для археології, оскільки це перший випадок, коли повний геном людини було вилучено з чогось, крім людських кісток. Зазвичай людські останки є рідкісними та деградованими, тому знахідка відкритої “стародавньої жувальної гумки” як надійного джерела ДНК відкриває нові горизонти для досліджень. За словами молекулярного археолога Андерса Гьотерстрьома, стародавня камедь може стати “кращим джерелом для збору патогенів та ДНК, ніж стародавні кістки чи зуби”. Ця нова техніка суттєво розширить наше розуміння життя, еволюції та взаємодії людей з навколишнім середовищем тисячі років тому.
Читайте також: ДНК з волосся Бетховена розкрило, в яких муках провів останні роки життя відомий композитор
Підписуйся на наш Telegram-канал