Впродовж століть точна дата і час загибелі Ісуса Христа залишалися предметом теологічних та історичних дебатів. Однак нове дослідження, що об’єднує біблійні тексти, історичні записи та астрономічні дані, пропонує переконливі докази на користь конкретної дати: п’ятниця, 3 квітня 33 року нашої ери, о 15:00. У своїй праці «День, коли загинув Ісус» Вудро Майкл Кролл стверджує, що саме ця дата є ключем до розуміння євангельських оповідей у їхньому історичному контексті, пише T4.
Згідно з Євангеліями, Ісус загинув о «дев’ятій годині», що за давньою єврейською системою відліку часу, яка починалася зі сходом сонця (близько 6:00), відповідає 15:00. Біблія свідчить, що в цей момент темрява огорнула землю, і стався землетрус. Усі чотири Євангелія одностайно вказують на те, що розп’яття відбулося в «День підготовки», тобто в день перед єврейською суботою, що незмінно припадає на суботу. Таким чином, днем розп’яття була п’ятниця.
Для підтвердження конкретної дати Кролл звернувся до астрономічних розрахунків. Аналіз показав, що 3 квітня 33 року нашої ери в Єрусалимі спостерігався повний місяць, що є необхідною умовою для святкування Песаху. Більше того, того ж вечора відбулося часткове місячне затемнення, під час якого місяць набув червонуватого відтінку. Цей феномен перегукується зі словами апостола Петра в Діяннях 2:20 про «місяць, що перетворився на кров», надаючи астрономічне підтвердження біблійним записам.
Історичні джерела також підтримують цю хронологію. Суд та страту Ісуса провів Понтій Пілат, який був правителем Юдеї з 26 по 36 рік нашої ери. Політична нестабільність у Римі після падіння його покровителя Сеяна в 31 році зробила Пілата особливо вразливим до тиску єврейських лідерів, що пояснює його вагання під час суду, описані в Євангеліях. Археологічні знахідки, такі як Камінь Пілата, виявлений у 1961 році, та п’яткова кістка розп’ятого чоловіка з травмами, що відповідають римській практиці страти, знайдена у 1968 році, додатково підтверджують історичність євангельських розповідей.
Крім того, нехристиянські історики, зокрема Флегон та Талл, зафіксували незвичайну полуденну темряву та землетрус, що відбулися під час 202-ї Олімпіади (період, що закінчився у 33 році н.е.). Їхні незалежні свідчення збігаються з описом подій у Євангеліях, посилюючи історичну правдоподібність дати. Пророцтво з книги Даниїла 9:24–27, яке говорить про 483 роки від указу про відбудову стін Єрусалиму (445 р. до н.е.), також вказує на 33 рік н.е. як рік страти Месії.
Загибель Ісуса 14 Нісана о 15:00 символічно збігалася з часом жертвопринесення пасхального ягняти в Храмі, що зображувало його як «Агнця Божого», який своєю загибелі спокутував гріхи людства. Хоча існує теорія про розп’яття в середу, вона суперечить єврейським звичаям та послідовному свідченню Євангелій, які розміщують цю подію безпосередньо перед суботою. Єврейська традиція, згідно з якою день починається із заходом сонця, робить неможливою таку хронологію без порушення послідовності святкування Песаху. Таким чином, сукупність свідчень з Біблії, історії, астрономії та пророцтв дозволяє з високою точністю визначити, що Ісус Христос загинув о 15:00 у п’ятницю, 3 квітня 33 року.
Читайте також: Життєво важливий “двигун” Землі сповільнився втричі
Підписуйся на наш Telegram-канал