Сучасна історія української цифровізації отримала новий імпульс 10 січня 2026 року, коли у Львові було офіційно оголошено про початок роботи мобільного зв’язку п’ятого покоління. Ця подія стала результатом тривалої підготовки та стратегічного планування, спрямованого на модернізацію технологічного ландшафту країни навіть у складних геополітичних умовах. Станіслав Прибитько, заступник голови Мінцифри з розвитку цифрової інфраструктури, особисто підтвердив успішний старт проєкту, зазначивши, що перші тестові зони вже демонструють дивовижну продуктивність. На початковому етапі в місті Лева було розгорнуто 20 базових станцій, що функціонують у тестовому режимі на базі мережі Vodafone, забезпечуючи швидкість передачі даних до 1 Гбіт/сек. Така пропускна здатність відкриває небачені раніше горизонти для бізнесу, розробників та звичайних користувачів, які потребують миттєвого доступу до великих масивів інформації, пише T4.
Технологічна основа цього прориву базується на принципово новій архітектурі зв’язку. На відміну від попередніх поколінь, антени 5G використовують технологію Massive MIMO (масивне багатопотокове введення та виведення). Якщо звичайна антена 4G випромінює сигнал широким променем у всі боки, подібно до лампочки, то обладнання 5G працює як розумний прожектор. Воно фокусує вузький промінь радіохвиль безпосередньо на пристрої конкретного користувача, слідуючи за ним у просторі. Це дозволяє уникати перешкод і зберігати стабільно високу швидкість навіть у місцях великого скупчення людей. Крім того, мережа 5G вирішує проблему «цифрових заторів», дозволяючи підключати до мільйона пристроїв на один квадратний кілометр, що вдесятеро перевищує можливості стандарту 4G.
Для наочності варто порівняти ключові показники двох поколінь зв’язку:
| Характеристика | 4G (LTE) | 5G (New Radio) |
| Пікова швидкість | до 300 Мбіт/сек | до 10–20 Гбіт/сек |
| Затримка (Ping) | 30–50 мілісекунд | 1–5 мілісекунд |
| Місткість мережі | до 100 тис. пристроїв/км² | до 1 млн пристроїв/км² |
| Енергоефективність | Стандартна | На 90% вища |
Низька затримка (пінг) є критично важливою для розвитку «інтернету речей», де транспорт, промислове обладнання та медичні роботи взаємодіють у режимі реального часу. Наприклад, лікар зможе проводити складну операцію дистанційно, а безпілотні автомобілі — миттєво обмінюватися даними для уникнення аварій. Львів став лише першим кроком у масштабному плані уряду. Наступні етапи впровадження мережі вже заплановані у Бородянці на Київщині та у Харкові, де технологію тестуватимуть у складних умовах для відновлення зруйнованої інфраструктури та впровадження смарт-рішень у міське управління. Масштабування цього проєкту дозволить Україні не просто наздогнати світові тренди, а й стати майданчиком для випробування найсучасніших цифрових систем світу.
Не пропустіть: На відео показали дизайн iPhone Fold
Підписуйся на наш Telegram-канал