Уявіть собі гірський хребет, де дерева виростають заввишки з 28-поверховий будинок, а їхні верхівки ховаються в тумані настільки високо, що корінні мешканці називають їх “деревами, що торкаються місяця”. Мова йде про острів Тайвань. Попри відносно невелику площу в 36 тисяч квадратних кілометрів – що зіставно з розмірами Швейцарії – близько 60% його території вкривають щільні ліси, де росте майже 950 мільйонів дерев. На острові нараховується 258 гірських піків заввишки понад 3000 метрів, а найвища точка, гора Юйшань, сягає 3952 метрів. Саме в цьому унікальному рельєфі спеціальна експедиційна група “Taiwan tree seekers”, заснована 2014 року, виявляє дивовижні гігантські дерева Тайваню, поєднуючи зусилля професійних альпіністів, екологів, геологів та фахівців із лазерного зондування.
Повідомляє T4 з посиланням на sciencedaily.com.Як лазери LiDAR та волонтери шукали гігантські дерева Тайваню
Все почалося в серпні 2014 року, коли дослідники з Тайванського науково-дослідного інституту лісу (TFRI) вирушили до заповідника Сілань, щоб виміряти легендарну групу ялин Тайванія (Taiwania cryptomerioides), відомих як “Три сестри Чілань”. Тоді найвище дерево сягало 69,3 метра при ширині стовбура майже три метри. Справжній розголос подія здобула 2017 року, коли професійні арбористи з австралійського проєкту “The Tree Projects” зробили повний фотопортрет цих велетнів. Але коли команда просунулася глибше в гори біля гори Бенья та священного для місцевих народів Великого Примарного озера, стало зрозуміло: шукати гігантів наосліп серед мільйонів стовбурів – марна справа. У прадавньому лісі з багаторівневим кроновим наметом візуальні оцінки із землі постійно вводили в оману. Навіть виявивши дерево заввишки 71,7 метра, дослідники усвідомили потребу в принципово нових технологіях.
На допомогу прийшли фахівці з Національного університету Чен Кун та технологія LiDAR (Light Detection and Ranging) – лазерне 3D-сканування з борту літака. Система надсилає мільйони лазерних імпульсів до землі й вимірює час їхнього повернення, будуючи тривимірну модель рельєфу та крони. Проте круті тайванські схили підкинули інженерам неприємний сюрприз. Автоматичні алгоритми плутали скелясті урвища з верхівками дерев, через що софт помилявся у 93% випадків. Без людської допомоги вчені змушені були б роками блукати горами заради перевірки помилкових координат.
Рішення виявилося нестандартним: 2020 року проєкт перетворився на масштабний рух цивільної науки. Сотні волонтерів вручну переглядали 3D-профілі LiDAR і відсіювали десятки тисяч хибних позначок, роблячи те, з чим комп’ютерний софт не міг впоратися самостійно. Така співпраця науковців і простих громадян до кінця 2022 року дала дивовижний результат: на карті “Taiwan Giant Tree Map” з’явилося 941 окреме дерево заввишки понад 65 метрів.
Меч Небесного Дракона: як виміряли найвище дерево Східної Азії
У січні 2023 року під час святкування Місячного Нового року команда вирушила перевірити найперспективнішого кандидата з нової карти. Шлях до нього вимагав подолання 20 кілометрів уздовж русла річки та двох днів виснажливого підйому крутими схилами. Коли альпіністи піднялися на самісіньку верхівку та скинули вимірювальну рулетку до підніжжя стовбура, прилад зафіксував рівно 84,1 метра.
Гіганта охрестили “Мечем Небесного Дракона річки Даань” (Heaven Sword of the Da’an River), і він офіційно став найвищим відомим деревом не лише на острові, а й у всій Східній Азії. Корінний народ рукаї здавна називає ці величні ялини “деревами, що торкаються місяця”. На початок 2026 року науковці підтвердили та особисто піднялися на десять дерев Тайванії заввишки понад 70 метрів, два з яких перетнули позначку у 80 метрів.
Святилища гігантів: як древній ліс захищає планету
Лазерна карта допомогла виявити не лише поодинокі екземпляри, а й цілі “святилища гігантів” – ділянки лісу з аномальною концентрацією велетнів. Поблизу гори Бенья на одному гектарі науковці нарахували 11 дерев заввишки понад 65 метрів. А через десять років після першого походу до Великого Примарного озера команда виявила чистий прадавній ліс, де поряд росли близько 30 масивних ялин Тайванія.
Головна причина, чому ці екосистеми вціліли – це важкодоступний рельєф. У період масштабних промислових вирубок із 1912 по 1991 рік більшість первинних лісів острова була втрачена. Протім найстрімкіші крутосхили та глибокі ущелини стали природним щитом для віддалених масивів, куди лісозаготівельна техніка просто не змогла дістатися.
Але найважливіший практичний висновок виявився під час дослідження 2024 року в долині “Tao Tree”, де росте третє за висотою дерево Тайваню. Команда разом із 15 волонтерами виміряла обсяг біомаси та розрахувала її здатність утримувати вуглець. Щільність вуглецю в цьому лісі сягнула 1384,5 тонни на гектар (без урахування підземної кореневої системи). Це ставить тайванські гірські ліси в один ряд із найпродуктивнішими пралісами планети за показником накопичення вуглецю, перетворюючи їх на природні сховища для захисту нашої атмосфери.
Часті запитання про гігантські дерева Тайваню
Яке дерево є найвищим у Східній Азії?
Найвищим деревом Східної Азії є ялина Тайванія (Taiwania cryptomerioides) під назвою “Меч Небесного Дракона річки Даань” заввишки 84,1 метра, яку офіційно виміряли в січні 2023 року.
Чому автоматичний алгоритм LiDAR помилявся у 93% випадків?
Програма 3D-сканування плутала різкі перепади висот, урвища та скелясті крутосхили з верхівками дерев. Через це звичайні дерева на краю прірви на алгоритмічних картах виглядали як 70-метрові гіганти.
Як саме науковці вимірюють точну висоту таких високих дерев?
Дослідники поєднують попередній пошук за допомогою аерофотознімання LiDAR із фізичним підйомом альпіністів на саму верхівку крони, звідки до підніжжя стовбура опускають класичну вимірювальну рулетку.
Чому ці праліси збереглися до нашого часу?
Під час активних лісорозробок 1912 – 1991 років гірський рельєф із крутими схилами послужив природним бар’єром, який завадив техніці дістатися до найвіддаленіших ділянок древнього лісу.
Досвід тайванських дослідників показує, що навіть у наші дні на планеті залишаються незвідані куточки з прадавніми екосистемами. Поєднання сучасного лазерного зондування, допомоги сотень волонтерів та майстерності альпіністів дозволило не просто знайти поодиноких деревних велетнів, а й довести їхню виняткову роль у консервації вуглецю. А як ви вважаєте, чи варто повністю закривати подібні унікальні праліси від туристові, щоб зберегти їх недоторканими?
Підписуйся на наш Telegram-канал