У глибинах стародавньої єгипетської гробниці знатної жінки Хатнефер археологи виявили артефакт, що проливає світло на вірування давніх єгиптян щодо загробного життя та значення людського серця. Золотом оправлений зелений скарабей, знайдений у Фівах (сучасному Луксорі) та датований приблизно 1473 роком до нашої ери, не лише вражає своєю майстерністю виконання, але й містить унікальну версію розділу з “Книги мертвих” – священного тексту, що мав допомогти загиблим у їхній подорожі до потойбічного світу, пише T4.
Цей вишуканий амулет, вирізьблений із серпентиніту – зеленувато-сірої метаморфічної породи, має довжину близько 6,6 сантиметра та оправлений у золото. Його підвішували на плетеному золотому ланцюжку довжиною 77,5 сантиметра. Знахідка була зроблена у 1930-х роках у гробниці Хатнефер та її чоловіка Рамоса і нині є експонатом Метрополітен-музею в Нью-Йорку.
Мумія та предмети, знайдені в гробниці Хатнефер, свідчать про її високий соціальний статус. На момент загибелі їй було близько 60 років, і її поховали з бронзовими та срібними дзеркалами, косметикою, дерев’яними скринями, наповненими якісним лляним одягом. Однак, як з’ясувалося, серцевий скарабей спочатку не був призначений для неї. На це вказує стертий текст на його нижній частині, поверх якого було вигравірувано ім’я Хатнефер.
Уривок з “Книги мертвих”, нанесений на скарабея, стосується важливої церемонії зважування серця, яка, за віруваннями стародавніх єгиптян, відбувалася після загибелі. Серце вважалося найважливішим органом, вмістилищем інтелекту та пам’яті людини. Після загибелі богиня правди та справедливості Маат зважувала серце померлого, щоб визначити, чи прожила людина гідне життя і чи заслуговує на входження до Дуату – підземного світу. “Серцевий скарабей” мав особливе призначення – він мав замовкнути серце померлого, щоб воно не могло свідчити проти свого власника, брехати або перекручувати інформацію під час суду.
Пітер Дорнан, колишній куратор єгипетського мистецтва Метрополітен-музею, здійснив переклад клинопису на серцевому скарабеї Хатнефер. У тексті вона звертається до свого серця, благаючи його не свідчити проти неї, не сперечатися з нею на суді та не виступати проти неї перед тим, хто зберігає рівновагу. Вона називає серце своїм тілесним “ка” (життєвою силою) та Хнумом (богом-творцем, який сформував її кінцівки). Хатнефер просить, щоб після вознесіння до досконалості їхні імена не стали смердіти для оточення, аби все було добре з ними та зі слухачем, щоб суддя міг радіти. Вона застерігає серце не вигадувати брехні проти неї перед богом, нагадуючи про близьку розплату.
Ця унікальна знахідка не лише демонструє високий рівень майстерності стародавніх єгипетських ювелірів, але й надає цінну інформацію про їхні релігійні вірування, зокрема про важливість серця у потойбічному житті та роль “Книги мертвих” у забезпеченні благополучного переходу до нього. Той факт, що амулет був перероблений для Хатнефер, свідчить про важливість таких оберегів та практику їхнього повторного використання серед знатних єгиптян.
Читайте також: Крадіжка століття: науковці з’ясували, куди з Антарктиди зникає лід
