У Північній Македонії археологи виявили залишки давнього міста, яке цілком може виявитися Лінкусом — столицею колись могутнього, хоч і маловідомого, царства Лінкестиди. Якщо ці припущення підтвердяться, це відкриття може пролити світло на одне з найменш досліджених місць, пов’язаних із родом самого Олександра Македонського, пише T4.

Царство Лінкестида існувало на території сучасної Північної Македонії й було включене до складу Македонської імперії під час правління Філіпа ІІ — батька Олександра Великого. Саме тут, згідно з античними джерелами, народилася Євридіка І Македонська — мати Філіпа ІІ та бабуся Олександра.

Хоча про це місце було відомо ще з 1966 року, довгий час його вважали лише військовим постом. Усе змінилося у 2023 році, коли дослідники провели лазерне аерозондування (лідар) — сучасну технологію, що дозволяє створити детальну карту місцевості навіть крізь густу рослинність.

Це археологічне місце у Північній Македонії, ймовірно, колись було столицею царства Лінкестиди. (Зображення: надано Культурним ресурсним центром Cal Poly Humboldt)

Отримані дані вразили археологів: на території, що простягається на понад 2,8 гектари, виявили акрополь, текстильну майстерню, монети, ігрові фішки та навіть глиняний жетон до театру. Останній свідчить про наявність поки що не розкопаного театру — ознаки повноцінного міського життя, а не лише військової присутності.

Керамічний жетон, знайдений у 2023 році, свідчить про наявність на цьому місці ще не розкопаного театру. (Зображення: надано Культурним ресурсним центром Cal Poly Humboldt)

Одним із ключових знахідок стала срібна монета, викарбувана між 325 і 323 роками до н.е. — саме в останні роки життя Олександра Македонського. Це суттєво змінює хронологію, адже раніше вважалося, що місто виникло пізніше, під час правління Філіпа V.

Монета, знайдена на цьому місці, була викарбувана ще за життя Олександра Македонського. (Фото: надано Культурним ресурсним центром Cal Poly Humboldt)

Крім артефактів елліністичної епохи, археологи знайшли також бронзові сокири й уламки кераміки бронзової доби, що свідчить про заселення цієї території ще у 3300–1200 роках до н.е. Таким чином, місце могло бути важливим культурним центром протягом тисячоліть.

За словами одного з провідних археологів проєкту, Енгіна Насуха, відкриття допоможе краще зрозуміти роль Македонії у формуванні цивілізаційної карти світу. “Це — ключ до розуміння, як стародавні народи прагнули налагоджувати зв’язки між культурами й розширювати горизонти”, — сказав він.

Розкопки тривають, і найближчими роками археологи сподіваються отримати ще більше відповідей. Але вже зараз можна сказати: Лінкус більше не легенда — він повертається на карту історії.

Exit mobile version