Виріб, прикрашений слоновою кісткою, вік якого оцінюється приблизно у 2800 років, був знайдений під час археологічних розкопок у стародавньому місті Хаттуса в Чорумі (Туреччина). Руїни хетської столиці відносяться до бронзового віку, близько 2000 року до нашої ери. 1986 року об’єкт було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Хаттуса, який також був включений до «Списку пам’яті миру» ЮНЕСКО у 2001 році, оскільки містить архіви клинописних табличок, що становлять найдавнішу відому індоєвропейську мову, має титул єдиного стародавнього міста в обох списках ЮНЕСКО. Місто розташоване біля сучасного турецького села Богазкале (тур. Boğazkale, раніше називалася Богазкою).
Розкопки, що почалися ще 116 років тому у стародавньому місті Хаттуса, продовжуються досі. Розкопки проводились за дорученням Німецького археологічного інституту з 2006 року під керівництвом професора Андреаса Шахнера.
На 117-му році розкопок на північно-західному схилі Великої фортеці стародавнього міста було виявлено твір, що розкриває відомості про художню структуру залізного віку.
На виробі зі слонової кістки довжиною приблизно 30 см і шириною 10 см зображені сфінкс (статуя з головою людини та тілом тварини), лев та дві фігурки Дерева Життя, намальовані на блискучому фоні.
Наукові дослідження продовжуються щодо виробу, на якому фігури можна побачити при відповідному освітленні завдяки шару, що знаходиться на ньому.
Директор розкопок професор доктор Андреас Шахнер розповів, що артефакт був знайдений у шарі залізного віку на археологічній пам’ятці Хаттуса, який несе в собі сліди багатьох цивілізацій.
Шахнер, заявивши, що предмету, що добре зберігся близько 2800 років, сказав: «У той період його, швидше за все, додавали як прикрасу дерев’яної скриньки або дерев’яних меблів. Артефакт зламаний з правої та лівої сторони, а верхня та нижня сторони знаходяться у вихідному стані. Тому ми припускаємо, що шматок довший».
«Цей артефакт – унікальна робота Богазкале. Вперше ми стикаємося з твором, прикрашеним настільки хитромудро і красиво створеною сценою. У Богазкалі проводилися великі розкопки залізного віку, але таких детальних робіт нам не зустрілося. З погляду як сцени, так і використаної іконографії та стилю, ми можемо краще розкрити відносини Богазкея до Південно-Східної Анатолії та його художні відносини з Південним Заходом та Грецією у той період, тобто у першому тисячолітті до нашої ери», – зазначив він.
Шахнер додав, що після завершення наукових досліджень роботу буде виставлено в музеї Богазкалі.
Раніше ми писали, що Археологи натрапили на архів царя Хетської імперії.
