Відомий фізик Фрімен Дайсон опублікував статтю в 1960 році, в якій він припустив існування позаземних цивілізацій, здатних будувати мегаструктури для своїх батьківських зірок.
Ці структури, названі “сферами Дайсона”, можуть бути виявлені за відхідним теплом, яке вони випромінюють в інфрачервоному діапазоні. На сьогодні інфрачервоні сигнатури вважаються життєздатною техносигнатурою у пошуках позаземного розуму (SETI).
Нова стаття астронома та астрофізика Джейсона Т. Райта рекомендує дослідникам SETI уточнити пошук сфер Дайсона, шукаючи ознаки активності, а не лише теплові сигнатури. Ключем до дослідження є межа Ландсберга, яка визначає теоретичну межу ефективності збирання сонячної радіації.
«Всупереч очікуванням деяких авторів, що сфери Дайсона будуть надзвичайно великими і холодними, щоб максимізувати їхню ефективність, я вважаю, що для фіксованого балансу маси оптимальна конфігурація насправді — це дуже маленькі гарячі сфери, які захоплюють більшу частину, але не все світло, який вислизає. Ми могли б розширити наші параметри пошуку до температур значно вище 300K (трохи вище, ніж на Землі), тому що робота з вилучення зоряного світла ефективніша ближче до зірки, де все гарячіше», — повідомив Райт.
Однак досі всі спроби виявлення сфер Дайсона виявилися безуспішними. Одна з основних перешкод полягає в тому, що не існує базової теорії, що описує тепло, що відходить, так як властивості матеріалів сфер Дайсона залишаються невідомими. Астрофізики запропонували кілька теоретичних моделей, але вони засновані на численних припущеннях.
Дайсон визнав, що уловлювання енергії зірки було лише однією з можливих мотивацій для будівництва мегаструктури. Деякі дослідники SETI припустили, що структура Дайсона може використовуватися як зірковий двигун чи потужний суперкомп’ютер. Однак, щоб зрозуміти властивості матеріалу сфер Дайсона, потрібно уявляти, для чого вони можуть бути використані.
Підписуйся на наш Telegram-канал