Кольська надглибока свердловина, що знаходиться глибоко за Полярним колом на північному заході Євразії, є найглибшою рукотворною дірою на Землі, що колись досягла вражаючої глибини 12 кілометрів у земній корі. Розпочатий Радянським Союзом у 1970 році в рамках глобальної гонки за розуміння будови Землі, цей амбітний проект, який іноді містично називали «входом до пекла», мав на меті пробурити глибше, ніж будь-хто до того, пише T4.
Незважаючи на чутки про демонічні крики, які насправді були лише міською легендою, справжніми перешкодами, що зупинили науковий прогрес, стали екстремальні фізичні умови. Проєкт, який мав на меті досягти мантії Землі, зіткнувся з несподівано високими температурами. Коли свердловина заглиблювалася, тепло інтенсифікувалося набагато швидше, ніж очікували вчені: на глибині близько 12 кілометрів температура досягла критичних 180°C. Ця неймовірна спека була настільки інтенсивною, що бурове обладнання не витримувало і ламалося, змусивши Радянський Союз припинити буріння у 1992 році, після чого до 1995 року весь проект був повністю закритий і законсервований.
Хоча Кольська надглибока свердловина, яка заглибилася лише приблизно на третину земної кори, так і не досягла своєї кінцевої мети — мантії, — вчені встигли зробити низку важливих відкриттів, перш ніж її запечатали. Одним із найнесподіваніших результатів стало виявлення вільної води на глибині, де, як вважалося серед західних учених, кора мала бути настільки щільною, що вода не могла проникнути крізь неї.
Інші відкриття включали знахідки мікроскопічних скам’янілостей планктону на глибині понад 6 кілометрів, що свідчить про те, що ці породи, які вважалися занадто старими для життя, колись містили стародавні біологічні форми. Крім того, кернові зразки, взяті з великих глибин, допомогли вченим краще зрозуміти сейсмічні межі та показали, що швидкість сейсмічних хвиль змінюється не там, де змінюється склад породи, а там, де порода зазнає метаморфоз і стає менш пористою через підвищення температури та тиску.
Сьогодні це місце, не більша за обідню тарілку порожнина, є дивним, покинутим куточком в Арктиці, науковим дивом, що стало своєрідною моторошною туристичною пам’яткою, але зібрані зразки та дані продовжують вивчатися, підтримуючи захоплюючу спадщину найглибшої діри на Землі.
Читайте також: Вчена назвала фрукт, вживання якого дає більшу дозу радіації, ніж рік життя на атомній електростанції
