Що ти пам’ятаєш зі свого дитинства? Якщо чесно, більшість людей навряд чи пригадають щось раніше трьох-чотирьох років. Ці перші, такі важливі роки нашого життя зазвичай залишаються для нас чорною скринькою. Це явище має наукову назву – інфантильна амнезія. Роками вчені ламали голову: мозок просто не здатний формувати спогади в ранньому віці, чи ж вони просто зникають? Свіже дослідження, опубліковане у квітні 2026 року в авторитетному журналі Nature Communications, перевертає наші уявлення і пропонує неочікувану відповідь.
Повідомляє T4 з посиланням на livescience.com.
Мозок не “чистий аркуш”, а “повна скринька”: нова теорія пам’яті
Довгий час нейробіологи сперечалися: чи народжується мозок як “чистий аркуш” (tabula rasa), який поступово заповнюється спогадами через досвід, чи він вже має якісь вбудовані “схеми”? Нове дослідження, проведене на мишах, схиляється до другої версії, але з цікавим нюансом. Команда вчених з Інституту науки і технологій Австрії зосередилася на гіпокампі – структурі мозку у формі морського коника, що відіграє ключову роль у формуванні пам’яті. Конкретніше, їх цікавив регіон CA3 гіпокампу, який є центральним для зберігання та відтворення спогадів.
Дослідники виявили дещо дивовижне: мозок немовлят мишей – це зовсім не “чистий аркуш”. Навпаки, він нагадує “повну скриньку” (tabula plena). Нейронні мережі у гіпокампі новонароджених були надзвичайно щільно з’єднані, з безліччю гіперз’єднань, що здавалися випадковими. Це як інтернет, де кожен комп’ютер підключений до кожного іншого, але без логіки. Вже після народження ці хаотичні мережі починають “проріджуватися” – відбувається процес прунінгу, або обрізання зайвих зв’язків. Мережі стають менш щільними, але значно більш структурованими та точними. Цей процес починається одразу після народження, і значне зменшення зв’язків помітно вже до підліткового віку. Професор Пітер Йонас, співавтор дослідження, був здивований не лише раннім прунінгом, але й надзвичайною силою цих ранніх зв’язків. “Можна подумати, що на ранніх етапах розвитку синапси слабкі, але ми виявили протилежне”, – зауважив він.
Чому ранні спогади такі розмиті? Вся справа в “шумі”
Але якщо мозок вже “повний” і з’єднання такі сильні, чому ми не пам’ятаємо? Тут криється відповідь на загадку інфантильної амнезії. У ранньому віці, коли нейронні мережі гіперз’єднані та надмірно збудливі, один-єдиний вхідний сигнал може змусити нейрон спрацювати. Уяви, що твій мозок – це складний музичний інструмент. У дитинстві він грає дуже голосно, на всі лади, і навіть найменший дотик викликає цілий акорд звуків. Це призводить до того, що різні події можуть викликати надто багато перекриваючихся патернів активності. Якщо таке перекриття занадто велике, мозку важко відрізнити одну пам’ять від іншої. Замість формування чітких, окремих мереж, він генерує ширші, менш специфічні спогади. Система дуже активна, але вкрай неточна.
В цьому контексті, дослідники Гарварду у травні 2025 року представили техніку EPSILON, що дозволяє відображати молекулярні основи формування пам’яті, зосереджуючись на білках AMPAR та синаптичній пластичності. Це може прокласти шлях до нових методів лікування неврологічних розладів і, можливо, допоможе нам краще зрозуміти і молекулярні механізми “прунінгу”. Цікавий факт, отриманий завдяки фМРТ-дослідженням немовлят (4-25 місяців) у березні 2025 року, говорить, що інфантильна амнезія, ймовірно, пов’язана саме з труднощами відтворення пам’яті, а не з нездатністю її формувати. Гіпокамп здатний кодувати спогади приблизно з першого року життя. Тож, можливо, ті розмиті спогади десь існують, але через неточні “адресні системи” ми просто не можемо їх “дістати”.
Ще одне пояснення пропонує дослідження 2014 року, що активно цитується й досі. Воно вказує на те, що високий рівень нейрогенезу – утворення нових нейронів у гіпокампі в ранньому віці – пов’язаний із втратою старих спогадів. Це може бути своєрідним “весняним прибиранням”, що допомагає очистити мозок від непотрібної інформації та збільшити здатність до нового навчання. Таким чином, прунінг та нейрогенез працюють разом, щоб трансформувати “повну, але розмиту скриньку” на “точний та організований архів”. До речі, у січні 2026 року було виявлено, що блокування мікроглії – імунних клітин мозку – у мишей-немовлят запобігло забуванню та покращило пам’ять. Це свідчить, що мікроглія відіграє активну роль у формуванні пам’яті та визначенні того, що і коли ми забуваємо, можливо, якраз беручи участь у тому самому “прунінгу”.
Від неточності до стабільності: що відбувається далі
З дорослішанням мозку нейрони стають більш вибірковими. Їм потрібні вже не один, а багато вхідних сигналів, щоб спрацювати. Це призводить до формування більш чітких, окремих нейронних мереж, які стають основою для специфічних і стабільних спогадів. Тобто, якщо твій мозок-інструмент спочатку був шумним оркестром, що грає навмання, то згодом він перетворюється на злагоджений колектив, де кожен інструмент має своє чітке місце і звучить тільки тоді, коли потрібно.
Цей процес дозрівання тісно пов’язаний з розвитком інших ділянок мозку. Наприклад, префронтальна кора, яка відповідає за вищі когнітивні функції, включно з пам’яттю та виконавчим контролем, проходить значний розвиток у віці від трьох до п’яти років, а її повне дозрівання триває аж до 20 років. Дозрівання цих нейронних шляхів протягом підліткового та раннього дорослого віку робить наші спогади не тільки чіткішими, а й більш доступними для відтворення.
Багато хто помічає, наскільки важливим є якісний сон для пам’яті, і це стосується не лише дорослих. Дослідження вересня 2025 року підтвердили, що післякодовий сон суттєво сприяє консолідації пам’яті у немовлят та маленьких дітей, особливо для так званих декларативних спогадів (фактів та подій). Повільнохвильовий сон відіграє тут ключову роль. Отже, добрих сновидінь малюкові – це інвестиція у його майбутні спогади!
На жаль, не завжди все ідеально. Тривала дитяча травма у віці 0-5 років може мати руйнівні наслідки, призводячи до зменшення об’єму префронтальної кори та гіпокампу на 15-20%. Це безпосередньо впливає на консолідацію пам’яті та виконавчі функції. Тому створення безпечного та стимулюючого середовища для розвитку дитини є критично важливим. І ось що цікаво: українські професори у грудні 2024 року представили дослідження педагогічних практик у дошкільних закладах під час війни, висвітлюючи стратегії, такі як ігрова терапія, для створення сприятливого навчального середовища та підтримки стійкості дітей і вихователів. Це показує, як важливо підтримувати здоровий розвиток пам’яті та психіки навіть у найскладніших умовах.
FAQ: Запитай про пам’ять дитинства
- Чи можна “відновити” втрачені дитячі спогади? На жауль, навряд чи. Хоча гіпокамп і кодує спогади з першого року життя, ранні нейронні мережі були настільки неточними, що ці спогади, якщо і збереглися, то у вкрай розмитому вигляді. Це як намагатися прочитати текст, написаний дуже нечітко.
- Що саме означає “інфантильна амнезія”? Це нездатність дорослої людини пригадати події або факти з власного життя до віку приблизно трьох-п’яти років. Вона стосується переважно епізодичної та автобіографічної пам’яті.
- Як допомогти дитині краще запам’ятовувати нові речі? Важливі такі фактори, як якісний сон (особливо повільнохвильовий), створення безпечного та стимулюючого середовища, постійне спілкування та ігри, що розвивають когнітивні здібності. Розвиток префронтальної кори та гіпокампу вимагає сприятливих умов.
- Чому деякі люди пам’ятають уривки з дуже раннього дитинства? Це можуть бути дуже яскраві, емоційно забарвлені події або, можливо, це спогади, сформовані трохи пізніше і помилково віднесені до більш раннього періоду. Точність таких спогадів завжди складно перевірити.
Отже, наш мозок – це не чистий аркуш, який чекає, поки ти його заповниш, а скоріше вже заповнена, але дещо хаотична книга, яку згодом треба ретельно відредагувати та структурувати. Новітні дослідження дають нам набагато глибше розуміння цього складного процесу, показуючи, що дитинство – це не порожнеча, а бурхлива діяльність нейронів, що формують фундамент для майбутнього, чіткого “я”. І хто знає, можливо, нові технології, як EPSILON, дозволять нам колись зазирнути за цю завісу забуття.
Підписуйся на наш Telegram-канал